Стрічка є частиною однойменної виставки та оповідає про роботу ГО «Гуляйпільські старожитності». До неї увійшли кадри з поїздок до прифронтових громад наприкінці літа та на початку осені 2024 року. Журналісти SODA дізналися деталі створення фільму та де його можна подивитися онлайн
«Гуляйпільські старожитності» займаються дослідженнями локальної історії Запорізького регіону. Перш за все це виїзди у прифронтові громади задля порятунку, фіксації та документування історичної та культурної спадщини: матеріальної і нематеріальної. У створенні фільму брали участь львівські колеги «Старожитностей» — публічно-історичний простір «Після Тиші». Вони також працюють у сфері меморіальної культури. Наразі фільм доступний на їхньому YouTube-каналі за цим посиланням.
За мету автори взяли зафільмувати типову експедицію «Старожитностей» до населених пунктів, що потерпають від обстрілів. Зйомки відбулися наприкінці літа й осені 2024 року. Знімальна група проїхала території, відстань від яких до лінії фронту сягала 10–15 кілометрів. Це села Успенівка, Новогригорівка, Красногірське, Варварівка, Добропілля та саме Гуляйполе. Наразі вони фактично знищені або окуповані.
Кадри з фільму
Кадри з фільму
Кадри з фільму
Наживо містяни мали змогу подивитися фільм у Центрі сучасного мистецтва Запоріжжя. Перегляд влаштували 17 травня. Серед гостей заходу — засновник «Гуляйпільських старожитностей» та один із героїв стрічки, Сергій Звілінський. Він ділиться, що кожен такий показ йому дається нелегко.
— Громаду знищили, але більшість присутніх людей родом із Гуляйпільщини. І це форма взаємодії, соціальної згуртованості, яка відбувається тут на наших очах. Приводом для цього є цей показ або якась виставка чи презентація. Тому приємно, що люди пам’ятають один одного, приходять і їм приємно побачитися, поговорити, поспілкуватися, — говорить Сергій.
Сергій Звілінський під час показу
На захід також завітала поетеса та режисерка стрічки Анна Ютченко. Дівчина познайомилась із Сергієм у Львові під час презентації «Старожитностей». Так, вона прониклася ідеєю проєкту, тож вирішила задокументувати цю діяльність на відео. Тепер вона є невідʼємною учасницею організації.
— Потім почало для мене з’ясовуватися, що, наприклад, Гуляйполе населяли переселенці з Полтавщини, а я — з Полтавщини. Так все склалося, і ти розумієш, що нічого не буває випадкового: чому тебе тягне в конкретний регіон, — розповідає Анна.
Анна Ютченко
Найважчим, на думку Анни, було виділити основне, що потрапить до фінального монтажу фільму.
— Я не скажу, що багато не увійшло, але все ж таки це документальне спостереження, і було складно розставити основні пункти та всі історії, людей, що з’являються у стрічці, якось їх пов’язати. Також хотілося, щоб це не виглядало дуже трагічно. І тому все склалося в історію Сергія, що він має майстерню і дає друге життя речам, які вивозить, — говорить Анна.
Кадри з фільму, епізод про майстерню
Кадри з фільму, епізод про майстерню
Кадри з фільму, епізод про майстерню
Фільм «Гуляйполе. Тимчасово переміщені історії» є частиною однойменної виставки, яку презентували у Львові навесні 2025 року. Сергій зазначає, що цього разу її не привезли до Запоріжжя через нерухомість інсталяцій та брак ресурсів для транспортування.
— Якраз назва виставки «Тимчасово переміщені історії», тобто переміщені зокрема до Львова: і люди, і історії, які за цими людьми ходять, як і речі, що вони повезли з собою. Ми показали виставку саме там — її логіка була в тому, щоб подивитися, наскільки аудиторії це треба та наскільки є запит на це поза регіоном, — розповідає Сергій.
Наразі «Гуляйпільські старожитності» разом з Анною Ютченко працюють над наступним проєктом про період сталінських репресій. Дослідники вже поспілкувалися з людьми, чиї предки зазнали переслідувань у 30-ті роки. Серед респондентів були, зокрема, нащадки учасників махновського руху. Розмови записували в Запоріжжі та Дніпрі. Тепер знімальна група готується до поїздок у села регіону.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.
