Психологічна допомога для ВПО в Запоріжжі: де шукати підтримку та коли варто звернутися

Через війну мільйони українців були змушені покинути свої домівки та переїхати в безпечніші міста. Разом із переїздом багато людей зіткнулися зі стресом, тривогою та труднощами адаптації на новому місці. 

Ми поспілкувалися з психологинею Вікторією Черновою про те, які психологічні виклики найчастіше переживають внутрішньо переміщені особи, чому не всі наважуються звернутися по допомогу, як розпізнати тривожні сигнали та підтримати себе в умовах тривалого стресу. 

Також зібрали добірку місць у Запоріжжі, де ВПО можуть безкоштовно отримати психологічну підтримку. Детальніше в матеріалі

Запоріжжя стало одним із головних центрів прийому переселенців із тимчасово окупованих та прифронтових територій. Станом на 5 червня 2026 року в Запоріжжі на обліку перебували 125 676 внутрішньо переміщених осіб.

За даними Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, у 2025 році психологічну допомогу отримали 694 переселенці. У першому кварталі 2026 року соціальні послуги отримали 112 сімей ВПО (211 дорослих та 158 дітей), а психологічну підтримку — 112 осіб. 

Окремо у Запорізькому міському територіальному центрі соціального обслуговування повідомили, що за психологічною допомогою до установи у 2025 році звернулися 45 внутрішньо переміщених осіб, а у 2026 році — 57. 

Основні виклики

За словами клінічної психологині, ведучої тренінгів та груп підтримки в Запорізькій обласній громадській організації «Об’єднання психологів та психоаналітиків “ВЗАЄМОДІЯ”» Вікторії Чернової, одним із найболючіших переживань для багатьох залишається відчуття невизначеності.

Люди, які вже одного разу були змушені залишити свої домівки, бояться, що їм доведеться робити це знову. Водночас вона говорить, що багато переселенців досі не можуть відчути Запоріжжя або інше місто проживання своїм домом. 

— Якщо на початку повномасштабного вторгнення це був шок, це було нерозуміння, що робити далі, це були проблеми, знову ж таки, з адаптацією. Багато до мене зверталися жінок, які мають дітей різного віку, тому що на них накладається ще й переживання за дитину, за процес інтеграції дитини. Наразі це переважно про виснаження, — зазначає психологиня.

Проблеми адаптації в місцях тимчасового проживання

Особливо складною залишається ситуація для людей, які мешкають у шелтерах та місцях тимчасового проживання. За спостереженнями фахівчині, вони часто почуваються відірваними від звичного життя, не відчувають себе потрібними та не бачать можливостей впливати на власне майбутнє. Найбільше це стосується людей старшого віку із сільської місцевості, яким важко знайти роботу та адаптуватися до нових умов. 

— Вони почуваються непотрібними, незалученими та не відчувають підтримки. Люди, яким допомагали працевлаштуватися, брати на себе більше відповідальності, долучатися до якихось ініціатив, швидше виходили зі стану невизначеності. Натомість людям із сільської місцевості часто не вистачає того, до чого вони звикли, а саме землі, власного господарства, свого кута. Через це виникає відчуття, що все, заради чого вони працювали все життя, їм більше не належить. Вони довго перебувають у підвішеному стані, почуваються непотрібними й неспроможними щось змінити, — пояснює психологиня.

Як війна впливає на дітей та підлітків

Для дітей та підлітків стали викликом соціалізація та доступ до освіти. 

— Якщо говорити про дітей, то це загалом складність в отриманні освіти і в їхній соціалізації в групах. Якщо в дитини є можливість ходити в школу або хоча б на онлайн-навчання, то вже легше, оскільки вона знаходиться в одному середовищі з іншими дітьми, долучається до активностей та ігор. Таким чином, вони легше адаптуються, — каже Вікторія.

Психологиня розповідає, що серед підлітків спостерігає дві тенденції. Частина активно навчається, бере участь у громадському житті та будує плани. Інші, навпаки, замикаються в собі, уникають спілкування та втрачають інтерес до навчання та розвитку.

— Також на це накладається їхній гормональний вибух. Я помічаю два основні шляхи. Частина дітей намагається добре вчитися та бути активними. Вони отримують підтримку в школі, серед своїх однолітків та батьків. Також я спостерігаю й конфлікти між батьками та дітьми. Другий шлях — це підлітки, які більше потрапляють під вплив невизначеності й тривожності. Вони ізолюються, перестають відвідувати школу, замикаються в собі й нікого до себе не підпускають. Якщо дитина відчуває, що вона нікому не потрібна, то вирішує, що і їй також ніхто не потрібен, і вона нічого з цим робити не буде, — говорить вона.

Чому люди не наважуються звернутися по психологічну допомогу

Одні вважають, що психолог не здатний вирішити житлові чи фінансові проблеми. Інші бояться демонструвати власну вразливість або не довіряють спеціалістам, які не мають схожого життєвого досвіду. 

Фахівчиня зазначає, що такий наратив існував ще у 2014 році та залишається актуальним досі. На її думку, багато людей сприймають психологічну допомогу лише як розмову, яка не здатна вирішити їхні нагальні проблеми. 

Ще одним бар’єром є страх демонструвати свою вразливість. За її словами, люди нерідко приховують свої емоції за гумором або пасивно-агресивними коментарями, щоб не стикатися з болючими переживаннями. 

— Ми не хочемо показувати свою вразливість. Нам важко в цьому моменті. Внутрішньо переміщені особи і так у вразливому становищі, — пояснює психологиня.

Крім того, не всі знають про можливість отримати психологічну допомогу безкоштовно. 

Ознаки, що варто звернутися до психолога

За словами Вікторії, одним із головних сигналів є зміни у звичному способі життя. Серед тривожних ознак вона називає хронічну втому, проблеми зі сном, втрату апетиту, постійну тривогу, підвищену дратівливість, різкі зміни поведінки та втрату інтересу до речей, які раніше приносили задоволення.

Також психологиня радить дослухатися до близьких. Якщо рідні починають звертати увагу на зміни в поведінці, це також може бути приводом замислитися над консультацією. Ще одним важливим маркером вона називає саму думку про необхідність допомоги. 

— Коли в людини з’являється думка, що, можливо, їй треба звернутися до психолога, на це теж варто звернути увагу, — каже вона.

Самодопомога

Фахівчиня говорить, що людина може впоратися з емоційними труднощами самостійно, якщо йдеться про тимчасовий стан і вона розуміє, як собі допомогти. У таких випадках можуть допомогти відновлення режиму дня, фізична активність та підтримка близьких. 

Вікторія радить звертатися по допомогу, якщо людина відчуває, що не може самостійно впоратися зі своїм станом або коли її поведінка починає викликати занепокоєння у близьких. 

— Якщо з’являється відчуття, що я не знаю, що з цим робити, або ти намагаєшся, але в тебе не виходить, значить, тут цілком нормально звернутися по допомогу.

Якщо можливості звернутися до психолога поки немає, варто почати з базової турботи про себе. Психологиня радить налагодити сон і харчування, підтримувати фізичну активність, більше спілкуватися з людьми та знаходити способи емоційного розвантаження. Одним із таких інструментів може стати ведення щоденника, де можна фіксувати власні думки та переживання. 

Як один зі способів самодопомоги, психологиня радить звертати увагу на фізичні відчуття. За її словами, через тривалий стрес людина може втрачати відчуття зв’язку з власним тілом і сприймати себе відсторонено від того, що відбувається навколо.

У таких випадках вона рекомендує використовувати прості тілесні практики, зокрема легкі поплескування по руках, ногах, животу чи спині. Такі дії допомагають повернути увагу до власного тіла, відчути себе більш присутнім у моменті та знизити рівень напруги. Додатковий ефект створює відчуття тепла, яке може допомогти відновити відчуття безпеки та цілісності.

Як стрес впливає на фізичне здоров’я

Психологиня наголошує, що тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на фізичне здоров’я. За її словами, під час стресових ситуацій нервова система переходить у стан підвищеного збудження, а якщо стрес триває довго, організм не встигає повністю відновлюватися. 

— Кожний раз, коли стається стресова ситуація, відбувається певний підйом енергії, і в нас починається збудження нервової системи. Хронічний стрес — це про те, що нервова система з ось цього підйому не спускається назад. Вона піднімається вище, вище, вище, і ми знаходимося в стані постійного збудження нервової системи. Наші системи працюють на максимумі. 

За словами фахівчині, наслідками такого стану можуть бути проблеми з серцем і судинами, травленням, імунною системою та загальне погіршення самопочуття. 

— Це призводить до того, що з’являється багато імунних захворювань. Це мігрені, проблеми з судинами, проблеми з серцем, проблеми зі шлунком. Нам треба берегти свою імунну систему. І один з шляхів, яким чином ми можемо це зробити, — це дбати про своє психологічне здоров’я 

Як подолати страх та не боятися звернутися до психолога по допомогу

Психологиня зазначає, що страх або сором перед зверненням до фахівця є цілком природною реакцією. Водночас вона наголошує, що робота психолога полягає не в тому, щоб засуджувати чи оцінювати людину, а в тому, щоб допомогти їй впоратися зі складними переживаннями та знайти підтримку. 

— Сором — це нормально. Психолог може допомогти йти туди, де страшно, і знати, що я з цим впораюся. Ми не прибираємо це відчуття, але ми вчимо з ним жити. Хороший психолог — це людина, яка не засудить, не оцінить, а підтримає. Не всім людям насправді потрібен психолог. Але для того, щоб зрозуміти, він тобі потрібен чи ні, треба спробувати. Іноді достатньо просто прийти за рекомендаціями або почути, що з тобою все окей, з тобою все нормально, — пояснює вона.

Де надають безкоштовну психологічну допомогу

Попри поширені психологічні труднощі, внутрішньо переміщені особи можуть отримати безкоштовну фахову допомогу. У Запоріжжі такі послуги надають як громадські організації та благодійні фонди, так і державні установи. Зібрали добірку місць, де переселенці можуть звернутися за психологічною підтримкою.

Телефони довіри (щоденно з 9:00 до 21:00)

• 0675151585
• 0663131584
• 0735151584

Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі 

•  0673998227

Центри психосоціальної підтримки родин з дітьми

• Працюють у Хортицькому та Шевченківському районах Запоріжжя.
• Діти можуть отримати психологічну підтримку через творчість та ігри, а також допомогу із засвоєнням шкільних предметів.
• Запис через Гарячу лінію ГО «Відповідальні громадяни»: 0665670016

Центри соціально-психологічної реабілітації дітей

• 0759667413

Центри допомоги врятованим — комплексна соціально-психологічна підтримка для людей, які виїхали з зони активних бойових дій та/або тимчасово окупованих територій, місцевих мешканців.

БФ «Право на захист» — безоплатна психологічна (індивідуальні консультації та підтримувальні групи) допомога мешканцям шелтерів та місць компактного проживання ВПО та постраждалих від воєнних дій. 

ГО “Захист Держави. Запоріжжя” для ВПО, ветеранів, військових психологиня Вікторія Геращенко 

• 0975619041

«Опліч ХАБ» — безкоштовний ком’юніті-центр у Запоріжжі, де можна отримати індивідуальні консультації психолога, відвідати арттерапію, йогу, фітнес, психоедукаційні лекції та інші заходи для підтримки ментального здоров’я. Хаб розташований за адресою: вул. В’ячеслава Зайцева, 9. Запис на активності здійснюється за телефоном:

•  066 853 78 98

Благодійний фонд «Посмішка ЮА» надає гуманітарну, освітню та психологічну допомогу людям, які постраждали від війни. Зокрема, організація забезпечує психосоціальну підтримку дорослих, дітей, ВПО та родин у складних життєвих обставинах. Отримати консультацію або дізнатися більше про послуги можна за телефоном:

• 0504602240

Простір «Затишно space» у Запоріжжі надає безоплатну психологічну, юридичну та соціальну допомогу людям, які постраждали від війни та гендерно зумовленого насильства. Тут можна отримати підтримку фахівців, консультації та допомогу у складних життєвих обставинах у безпечному й дружньому середовищі.

ГО «Сонце ЮА» надає психосоціальну підтримку жителям Запорізької та Дніпропетровської областей, зокрема ВПО та людям, які постраждали від війни. Організація проводить психологічні та арттерапевтичні заняття, допомагає долати стрес, а також надає гуманітарну допомогу й екстрено реагує на наслідки обстрілів.

• 0988466044

Також поради щодо самопідтримки або допомоги близьким можна знайти в Аптечці психологічної самодопомоги, створеній в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту «Посилення місцевих медіа для демократичної стійкості та публічного діалогу в Україні», який реалізується та фінансується Фондом Ірондель (Швейцарія). Погляди, висловлені в матеріалі, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію Фонду Ірондель.