Мистецтво килимової вишивки: як запоріжанка створює красу з ниток

SODA продовжує розповідати про незламних запоріжців, які попри повномасштабне вторгнення продовжують працювати, розвиватися та створювати унікальні продукти. Одним із таких прикладів є крамниця килимових виробів Дар’ї Хівренко.

Як мисткиня перетворила хобі у бізнес, що для неї власні вироби та про процес створення, детальніше в матеріалі

Від хобі до реалізації 

Дарʼя з дитинства тягнулася до творчості: плела з бісеру, багато малювала й уже в 10 років не уявляла себе без олівців та фарб. Згодом вона почала освоювати цифрову ілюстрацію.

– Хотілося знайти ще якесь заняття, яке доповнювало б малювання. І якось в інтернеті я натрапила на роботи закордонних майстрів, які робили килимову вишивку у техніці punch needle. Це мене дуже зацікавило, – згадує вона.

Коврова вишивка – це спосіб вишивки за допомогою коврової голки (з англ., «punch needle»), а саме – пробивання пряжі або інших ниток через тканину, таким чином формуючи петлі зі звороту.

Дар’я наважилася та замовила свою першу голку. Продавати вироби вона не планувала взагалі. 

Пізніше, під час відеодзвінка, подруга помітила на фоні коврову подушку.

– Вона запитала, що це таке гарне. Я показала їй роботу, і згодом вона замовила подушку з Гусем Козаком на подарунок.

Після цього дівчина все ж задумалася про продажі, але реалізація ідеї знову відклалася.

– Я не планувала нічого робити. Та згодом почала все більше вишивати. Все закрутилося настільки, що мені не було куди дівати власні вироби, – розповідає Дар’я.

Наприкінці серпня вона почала шукати ярмарки та розвивати сторінку в соцмережах.

Мистецтво, яке можна відчути на дотик

Для Дар’ї її роботи – це не просто хобі, а спосіб відволіктися від щоденної рутини та основної діяльності.

– Для мене це справді спосіб перезавантажитися, адже майже весь час я працюю за комп’ютером. Я створюю ілюстрації, які здебільшого використовують у digital-середовищі. Хотілося робити щось, що можна буквально відчути в руках, створити фізично, а не лише на екрані. Дехто з ілюстраторів, наприклад, друкує свої постери чи наліпки, – розповідає дівчина.

Водночас вона хотіла знайти власний спосіб втілення творчості.

– Я вирішила піти іншим шляхом і хотіла створити саме щось тактильне, що можна відчувати.

Дівчина зізнається, що не проходила спеціальних курсів чи навчання. Усі навички Дар’я здобула самостійно.

– Мені більше подобається самій розбиратися у процесі, бо тоді краще розумієш, як це працює. Кожен момент сам пропрацьовуєш: дивишся, де виходить, а де ні, яка пряжа підійде, а яка – не підходить. Мені подобається навчатись самостійно та перетворювати це у власний досвід.

Процес створення 

Техніка, яку обрала майстриня, передбачає повністю ручний і досить кропіткий процес створення виробів. Дар’я пояснює, що робота починається з підготовки основи.

– Потрібно взяти якусь раму чи п’яльця, куди натягується тканина. І дуже важливим фактором саме в цій вишивці є те, як добре ми натягнули тканину, – зазначає вона.

Після цього на тканину переноситься малюнок, і починається вишивка спеціальною голкою. За словами дівчини, інструмент вирізняється від звичних.

– Для цього є спеціальна голка. Вона відрізняється від різних інших інструментів, які ви могли бачити. В нашій країні ця техніка не дуже розповсюджена, тому такі голки в наших магазинах рідко зустрінеш.

Голка має скошений край і канал всередині, через який виводиться нитка. Мисткиня формує на тканині дрібні петлі, утворюючи щільну поверхню.

– І таким чином ми вишиваємо ніби набиваємо петлі на тканину. Це приблизно так само, як роблять звичайні килими, коли набивають пряжу на основу. Це схожий процес, але ручний, більш кропіткий і складний, – говорить Дар’я.

За час, який вона працює з punch needle, дівчина спробувала різні формати. Від маленьких підставок до великих декоративних панно та подушок. Тривалість виготовлення залежить від розміру.

– Найлегша робота – це щось типу підставочок 10×10 см, це приблизно півтори години саме вишивки. Потім потрібно обробити зворотну поверхню клеєм, щоб петлі трималися, і приклеїти задню тканину. Загалом виходить до двох годин.

Більші вироби потребують значно більше часу.

–  На панно 30×30 см я витратила приблизно 13 годин суто вишивки. Якщо це подушка, то потрібно ще зшити задню частину та набити її. Я зазвичай сама шию чохли для холофайберу і наповнюю, – ділиться Дар’я.

Виклики в роботі з килимовою вишивкою

Дар’я зізнається, що на початку її роботи з килимовою вишивкою найбільшим викликом був пошук правильних матеріалів. Цей вид мистецтва в Україні майже не представлений, тому потрібну тканину знайти непросто.

Дівчина розповідає, конкуренції серед українських майстрів майже немає.

– Майстрів можна на пальцях рук перерахувати. Проте багато людей обирають китайські декори, бо вони доступніші. Ручна робота не може коштувати дешево. Коли ти працюєш над виробом 13 годин, продати його за 500 грн нереально, – розповідає Дар’я.

Водночас вона визнає, що зараз змушена встановлювати більш доступні ціни, аби люди поступово знайомилися з цим видом мистецтва та не лякалися вартості. Однак, за її словами, такі роботи насправді мають цінуватися дорожче.

 

Попри всі труднощі, Дар’я продовжує знайомити українців із килимовою вишивкою. На ярмарках її роботи часто викликають щире здивування. Цей вид вишивки в Україні поки що не надто поширений, тож для багатьох відвідувачів такі вироби стають справжнім відкриттям.

Натхнення українською культурою та плани на майбутнє

Нині мисткиню надихає українська культура. Вона хоче створити серію подушок, підставок та інших виробів із національною символікою. 

Поки що Дар’я зосереджується на менших виробах, оскільки саме їх найчастіше купують на ярмарках. Втім, мисткиня вже продумує масштабні проєкти. У її планах створити персоналізовану лінійку: від іменних підставок до декоративних панно, які можна повісити на стіну чи поставити на полицю.

Такі вироби можуть стати не лише прикрасою, а й теплим, індивідуальним подарунком. Більше робіт можна переглянути на сторінці мисткині в Instagram – renko_punch.