Лицар, крафтер і косплеєр: як запоріжець створює обладунки, унікальні костюми та артоб’єкти зі зброї
Льова — історичний реконструктор і професійний крафтер. Донедавна він їздив на лицарські турніри та влаштовував різні заходи в місті, однак через повномасштабне вторгнення переключився на допомогу війську.
Також чоловік має власну майстерню, де кує автентичні обладунки і створює неймовірні речі для благодійних аукціонів. У вільну ж годину чоловік займається косплеєм, відповідально підходячи до кожного образу.
Журналісти SODA поспілкувалися з Льовою про те, як зібрати достовірну гармату з 15 сторіччя, хто такі скавени і чому їх варто остерігатися, та як переінакшити уламки зі зброї у справжнісінькі витвори мистецтва
Доба рольовки та турнірів
Попервах Льова зацікавився історичною реконструкцією. Підлітком він потрапив у неформальну тусовку, тож його звичне коло спілкування складалося з панків, металістів та решти колоритних постатей міста. Через них чоловік познайомився з рольовиками, які займалися бугуртним спортом — лицарськими поєдинками в стилі середньовіччя. Розповіді ж про шляхетних воїнів та їхні подвиги цікавили Льову з самого дитинства.
— Я сказав хлопцям, що також хочу махати мечем, і вони запропонували мені відвідати їхній захід на Хортиці. Я прийшов, подивився і мене це захопило. (…) Так я почав тренуватися з ними і також битися, — говорить Льова.
Разом з рольовиками Льова обʼїздив безліч міст України. Їхня команда боролася на аренах різних фестивалів та відвідувала турніри на узбережжі Чорного моря, зокрема у Білгород-Дністровському та доокупаційному Криму.
— Там прямо змушували, щоб у тебе був одяг певного періоду і регіону. Так як ми не могли поїхати на змагання непідготовленими, тому й робили його самі. Потихеньку я почав вивчати історію і створювати автентичні костюми. Мені більше сподобався навіть не бойовий напрям, а побутовий — сам одяг, взуття і все в тому дусі.
Себе тодішнього Льова описує як «бідного студента», адже він не міг дозволити собі дорогі обладунки. Доводилося імпровізувати на ходу — шукати тих, хто щось вміє. Так крафтер познайомився із двійкою однодумців, які кували броню. Потроху Льова освоював нові знання і почав робити все сам. Врешті-решт створення обладунків стало його справою життя.
— Нещодавно я працював над бригантинними обладунками (спорядження з металевих пластин, прикріплених з внутрішнього боку до тканинної або шкіряної основи — прим. ред.) То була моя основна специфіка до повномасштабного вторгнення. Зараз все трошки змінилося. Я роблю білу броню — це нагрудники без тканини.
Льова каже, що в реконструкції йому імпонувало XIV століття, тому що це «оптимальний варіант, щоби махатися залізом». Також йому подобається доба Ренесансу, під час якої виникли такі явища в мілітарній історії, як ландскнехти (німецькі найманці — прим. ред.) і рейслойфери (швейцарські найманці — прим. ред.). До 24 лютого 2022 року чоловік разом з друзями організовував у Запоріжжі рольові заходи на тему цих епох. Усього вдалося провести 9 таких подій.
— Це були закриті заходи сугубо для реконструкторів. На них ми повністю відтворювали різні битви і влаштовували походи. Тобто йдемо із точки А в точку Б, і все, що ми несемо з собою, — їжу, решту предметів — має бути максимально автентичним.
Льова зазначає, що заходи відвідували небагато людей. Попри це, та скромна публіка була з різноманітних куточків нашої країни. Вона й ставала свідком видовищ від наших реконструкторів. Одного разу Льова навіть зібрав артилерійську гармату, яка була на озброєнні Священної Римської імперії у 15 столітті. Так, її робили за оригінальними кресленнями та на основі музейних експонатів.
— Це був насамперед макет. Бойову частину він не може вистрілити, тому що є законодавство, яке не дозволяє нам робити зброю. (…) Ми її вивозили й до Києва. Вперше — на захід по Warhammer, потім — на історичний мультифестиваль «Рутеніка». Наразі вона лежить у підвалі в розібраному стані (сміється).
Бронеплити та аукціони
За словами Льови, повномасштабне вторгнення кардинально змінило його діяльність.
У перші місяці він допомагав варити протитанкові їжаки, а потім разом із колегами по цеху вирішив робити бронеплити для військових. Гроші на відповідні матеріали збирали власними силами. Зрештою, реконструктори обʼєдналися і заснували благодійний фонд «Бавовна».
— То був період, коли у війську фактично нічого не було. Зараз бронеплити вже видають, і вони нормальної якості. Тоді вони важили «кілотонну» або нічого не захищали. Ми ж пішли іншим шляхом — знайшли бронесталь, нарізали її та загартували.
Їхній цех працював щовечора, часто навіть без сну. За весь час чоловіки підготували близько 600–800 бронеплит.
— Потім, коли бронеплити вже були не потрібні, я почав створювати різні вироби, аби виставляти їх на аукціонах. Бо хлопцям потрібні не тільки екіпіровка, а й турнікети та багато іншого.
Таким чином, Льова крафтив унікальні речі зі зброї та різних снарядів. Першою його роботою стала настільна лампа зі снаряда калібру 85 мм без бойової частини, який йому передали знайомі з ДСНС.
— Хлопці говорять: «Ти ж рукастий, зроби що-небудь для фонду». Просто щось розмалювати — це дуже банально, тому що багато хто вже робив це. Хотілося зробити щось цікаве. Мало того, щоб воно сподобалося, а й щоб заробити побільше грошей для хлопців.
Льова розповідає, що у своїй діяльності використовує принцип «робити зі зброєю щось таке, що не буде нагадувати про неї та її минуле призначення». Серед його крафтових «айтемів» також є окопні запальнички в стилі Першої світової війни, зроблені з гільз від крупнокаліберного кулемета, ліхтарик із гранатомета РПГ-18, фігурки «Котятки-бавовнятки» зі знищеного ворожого БПлА «Орлан» та ще безліч усіляких цікавинок.
Неочікуваною виявилася доля кулона, який Льова зробив з уламків від кулі. Їх він зібрав із бронеплити, що врятувала життя одного із наших військовослужбовців. З аукціоном Льові допоміг його товариш «Топуса», який також займався крафтом до повномасштабки.
— Згодом прикрасу виставили на аукціон, потім відправили до Канади — кулон придбала дівчина, яка наразі служить у тамтешній армії. Вона якраз успішно підвищила свою кваліфікацію, тож він став для неї подарунком.
Льова каже, що за деякі вироби вдавалося заробити 60, а то й 70 тисяч гривень. На думку крафтера, все залежить від захопленості аудиторії. Зокрема, аукціони проводилися на телеграм-каналі «Американський піхотинець», який веде колишній військовослужбовець армії США з України під псевдонімом Alex Saint. З ним Льова особисто спілкувався щодо співробітництва.
— Він сказав: «Окей, допоможу». І ми там нормально допомогли і йому. Розподіл був такий: я надаю предмети, він їх виставляє у себе на аукціон, і ми ділимо суму. Причому він погодився, що в наш бік йтиме більше коштів, ніж йому. Тобто, йому капнуло щось, і вони там радійки накупили, щось таке для себе. При цьому він погодився, що в нашу сторону йтиме більша сума з аукціонів. Наприклад, йому щось капнуло — вони накупили собі радійок. Нашим хлопцям теж добре: ми назбирали на аптечки й всяке таке.
Артобʼєкт «Доля орка»
Льова зізнається, що робота над кожною річчю є доволі кропіткою. Найбільше часу зайняло створення артобʼєкта під назвою «Доля орка». Він зроблений з уламка ракети С-300, що прилетіла по приватному сектору в селі Канівське. На щастя, тоді обійшлося без жертв.
Льова зізнається, що ця робота — натяк на те, що врешті-решт природа візьме своє. Вона зображує окупанта, який прийшов на чужу землю нести смерть, але знайшов загибель для себе, і тепер його кістки беславно лежать на поталу диким тваринам. На інсталяцію Льову надихнув вірш «Враже» поетки Людмили Горової, який є замовлянням української відьми проти російської навали. Так, він має слова:
Скільки в святу землю
Впало зерен жита —
Стільки разів буде
Тебе, враже, вбито!
— Спочатку я виліпив череп зі скульптурного пластиліну, а потім заформував і відлив у пластику. Каски для нього в мене на той час не було, тож я взяв шматки форми російського офіцера, яку мені також надіслали, і натягнув їх зверху на пластину.
Аби зацікавити покупців, під артобʼєкт Льова зняв невелику короткометражку в жанрі «етногорор», у якій чаклунка карає російського окупанта. Останнього в стрічці зіграв відомий запорізький волонтер та ветеран російсько-української війни Валентин Окунєв. Із ним Льова познайомився ще до повномасштабки, адже обидва займалися лицарськими боями, однак в різних командах.
— Ми знімали у мого знайомого на дачі. Його мати переживала, тому що нам довелося вдягти актора в орківську форму. Взагалі, ніхто тоді не хотів одягати її на той час. Це був фактично початок війни, і мало що б було, якби хтось побачив окупанта посеред Запоріжжя.
Також у короткометражці зʼявляється фотохудожник Ігор Гірник, з яким Льову познайомила його дружина, також фотографиня, під час відвідин запорізького фотоклубу. Відьму із символічним іменем «Бавовна» грає однолубниця Льови за реконструкціями — Ганна Шкуліпа.
Крафт як хобі та майстерня
Наразі крафт для Льови — це, перш за все, хобі. З нього він фактично не заробляє, а навпаки — вкидає туди весь вільний час і гроші. У роботі він часто користується EVA — мʼяким та еластичним полімером, який нагадує гуму, але за своєю суттю є пластиком.
— Щодо викроєк, поклійки, покраски й легкості, для створення костюма або імітації зброї EVA прям must have. Косплеєри й використовують його, тому що він легкий та ним просто працювати. Але якщо робити якусь скульптурну річ, то буде вже важче, бо матеріал дуже гнучкий.
Інколи Льова робить виняток і працює на замовлення. Наприклад, нещодавно його приятель поїхав до Львова на черговий захід на тему середньовіччя. Товариш готував образ лицаря з XV століття, однак для повноцінного образу не вистачало однієї деталі — лицарської грамоти.
— Я зробив йому автентичну грамоту з паперу, який використовували в той час. Це спеціально видублена шкіра. Ми розмальовували її спеціальними фарбами та написали готичним шрифтом й французькою мовою, що його посвятили в лицарі, дали землю і що він васально присягає виконувати дії того-то й того-то.
З обладнання Льова в своїй майстерні має безліч болгарок, шуруповертів, дрилів та верстатів.
— Насправді все залежить від бажання: хочеш ти щось робити чи ні. Можна зробити цікаві речі й примітивними інструментами.
До того Льова винаймав гараж в одному з кооперативів, однак там було доволі тісно, і постійні вимкнення світла через борги власників підштовхнули крафтера до переїзду.
У новій будівлі Льова спочатку винаймав приміщення на третьому поверсі, де його «сусідами» стали фаєрщики з театру вогню, музиканти, страйкболісти та рольовики.
Зокрема, чоловік познайомився з dnd-майстром Драконом, з яким вони облаштували підвальне приміщення, куди перебазувалися під час повномасштабки через безпекову ситуацію. Там хлопці створили клуб настільних ігор Dragon Worlds, про який, зокрема, писали й журналісти SODA.
Косплеї та Warhammer
Любов до костюмів привела Льову до такого хобі, як косплей. Він обожнює франшизу Warhammer, тож часто готує образи з цього всесвіту. Особливо йому подобається dark fantasy спін-оф під назвою Old World. На думку крафтера, той ідеально передає атмосферу XVI сторіччя та ще й із вкрапленнями різних чудовиськ та фентезійних рас. Так, Льова вважає, що автори Old World розбиралися в історії та різних приладдях — як ті чи інші речі одягаються і чому саме так.
Минулого року Льові написали знайомі з Полтави про те, що навесні в Києві відбудеться нова рольова гра за Warhammer. Захід отримав назву «Узбережжя долі»: за його правилами різні фентезійні фракції упродовж двох днів змагаються між собою, виконуючи безліч квестів.
— Спочатку вирішують, хто за кого гратиме. Є майстерська група, яка модулює всю гру. Тобто вони дають затравку, що це кордони умовної території, на якій можуть перетинатися присутні гравці. Коли всі визначилися з ролями, майстри роблять окремі фішки для кожної раси за їхнім «лором». Наприклад, знайти певний артефакт. Він може знаходитися у скавенів, і коли ви граєте за людей, вам треба зрозуміти, як туди пройти. Також є вампіри — їм обовʼязково треба контактувати з людьми задля поживи. У гоблінів теж є свої нюанси. На цій взаємодії й будується ігровий процес.
Цього разу увагу Льови якраз і привернули ті самі скавени. Це раса щурів, яка побудувала власну підземну імперію та наводить жах на сусідні королівства, приносячи війни та епідемії. Спочатку товариші запропонували Льові втілити образ імперців — головної людської фракції, але крафтер відкинув цю ідею як занадто нудну. Величезні пацюки виглядали більш амбітно.
Усього вирішили зробити 7 костюмів. Робота над ними тривала близько пів року.
У середньому косплеєри витратили по 5–6 тисяч гривень на образ, тоді як Льова дещо «заморочився» і працював над своїм образом самостійно. На те вона й ручна робота!
— Серед співкомандників було багато молодняку — вони б не потягнули робити самі. У них є хлопець, який добре розбирається в 3D-моделюванні. Він підготував макети масок, які потім віддав іншому хлопцю. Він їх надрукував. Потім це все розфарбували інші співкомандики. Сам костюм — це, по суті, монашеська роба із середньовіччя, тільки інших кольорів.
Врешті-решт, скавен став найулюбленішим образом, який коли-небудь втілював Льова. Горб, гомілки та руки крафтер зробив з ізолону (спіненого поліетилену), який згодом обшив хутром. Багато часу Льова витратив на маску: спочатку підготував макет голови із пінополістиролу, а мʼязи на морді зліпив зі скульптурного пластиліну Monster Clay. Несподіване відкриття під час крафту: кульки з-під дезодоранту чудово слугують формами для очей пацюків.
Аби отримати маску, голову скавена обліпили силіконом. З нього зробили спеціальну форму, у яку залили поліуретан, і тільки після цього морда тварюки була остаточно готова. До кожного образу Льова також підготував «зброю» з того ж EVA, а саме — мечі, алебарди та посохи. Загалом, костюми спричинили справжній фурор під час гри.
— Люди були задоволені, що ми показали такий рівень підготовки, і декілька клубів сказали, що будуть піднімати планку по костюмах і по всьому іншому.
У планах Льови зробити ще один костюм з Warhammer, але тепер зі всесвіту 40k. Це моторошна фантастика про нескінченну війну між космічним десантом (воїнами-людьми) та жорстокими прибульцями. Так, Льова хоче втілити образ тираніда — космічного жука, чиї рої пожирають цілі планети.
Паралельно Льова веде соцмережі, де активно ділиться внутрішньою кухнею крафту. Слідкувати за його творчістю можна на сторінці в TikTok та на Youtube.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.