Городи і гаражі: як в Запоріжжі порушуються прибережні захисні смуги річок Сухої та Капустянки

У Запоріжжі прибережні смуги річок формально мають захист — вони закріплені в Генеральному плані та віднесені до рекреаційних зон у Плані зонування. Проте на практиці ці території поступово перетворюються на городи, гаражі та використовуються не за їхнім прямим призначенням. Наскільки ця проблема поширилася берегами річок Сухої і Капустянки, дослідили в цьому матеріалі 

Минулого року під час експедиції руслом річки Мокра та Суха в Запоріжжі, ми разом з екологічними експертами помітили значну ерозію берегів останньої в гирловій частині. 

На жаль, це наслідки воєнних злочинів росіян — підриву Каховської ГЕС, який потягнув за собою обміління Каховського водосховища та падіння рівня ґрунтових вод, що вплинуло і на малі річки, де рівень води упав. 

Суха ж виявилася достатньо стрімкою, що і призвело до руйнації берегів, де річка впадає в Дніпро, та необхідності берегоукріплення. 

Тож ми задумалися, а що якщо ця біда піде далі, тому вирішили глянути, яка ситуація з берегами вище по течії і чи не порушується недоторканість прибережної захисної смуги. Спойлер: порушується. 

Прибережна захисна смуга і навіщо вона потрібна

Водний Кодекс України нам каже, що прибережна захисна смуга — це «частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони».

Для великих річок, як Дніпро, встановлюється 100 метрів. Для середніх — 50, а для малих, таких як Суха і Капустянка, — 25 метрів.

У прибережних захисних смугах забороняється будувати будівлі, ставити гаражі, розорювати землі, зберігати і застосовувати пестициди, випасати там тварин, мити авто, скидати сміття чи палити суху траву.

Петро Тєстов, еколог, пояснює, що захисна смуга існує не тільки для збереження якості води в річках, але і для збереження біорізноманіття в екосистемі, якою є річка: 

— Це робиться і для збереження біорізноманіття, бо такі території — це окремий тип екосистем. І якщо річку загнати в бетонні береги, то там не буде тої екосистеми, яка має бути. Ну і для багатьох видів фауни потрібно, щоб була природна територія. Тобто не тільки сама річка, а й прибережна смуга, бо це місце проживання. Тому прибережні захисні смуги — це надважливий елемент захисту річок в Україні.

За словами експерта, у вже існуючих містах прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації: Генерального плану, Плану зонування чи Комплексного плану просторового розвитку.

— А за межами населених пунктів з прибережними смугами ситуація дуже проста — там, навіть якщо немає проєкту землеустрою, тобто вони не внесені в кадастр як окремі прибережні захисні смуги, то все рівно, згідно законодавства, ці річки мають охоронятися, – пояснює Петро Тєстов.

Яка ситуація в Запоріжжі

Зазирнувши в Генеральний план, ми виявили, що прибережна захисна смуга в місті є — позначена блакитною рискою. 

На Плані зонування території біля річок позначені як рекреаційні (зона Р-1). Також є декілька ділянок, що прилягають до обʼєктів інфраструктури, з позначкою С-6-ІІ — спеціальна зона зелених насаджень в санітарно-захисних та охоронних зонах. 

Рекреаційні зона Р-1 створена з метою збереження цінних природних особливостей і ландшафтів. Будь-яка активність у цій зоні повинна мати мінімальний вплив на природне середовище, а містобудівні заходи в цих зонах мають здійснюватись з мінімальним впливом на вразливі елементи природного середовища. До зони входять парки, лісопарки, прибережні зони.

Будувати тут дозволено тільки через спеціальний дозвіл чи погодження і тільки якісь обʼєкти, що повʼязані з рекреацією.

Порушення є? А якщо знайду

Річки Суха та Капустянка невеличкі. Перше протікає в межах міста, друга дотягує максимум до ближнього селища. Але кожна з них – важлива, бо не тільки живить основну артерію — Дніпро, але і є альтернативним джерелом води, а також має свої унікальні екосистеми, які потрібно зберігати, бо в природі повʼязано все — і якщо зникне щось одне, то ми не зчуємось, як зникне і все інше. 

Дослідивши береги річок за допомогою супутникової карти, привʼязавши до неї Генплан та Зонінг, ми побачили, що порушення все ж таки є: і забудова, і розорювання, і гаражі. 

Садово-городні порушення

Перша локація — це Дачний кооператив «Сади України», який знаходиться поблизу вулиці Перемоги біля Гаражного кооперативу «Товариство Вишневая». Тут прекрасно видно, як берег розорюється під городи та сади. 

На кадастровій карті виділено тільки три ділянки і їхні межі за захисною смугою. Щодо інших ділянок, то існує ймовірність, що власники цих ділянок мають документи, але вони не оцифровані та не винесені на кадастр. 

Блакитна лінія — Прибережна захисна смуга (Генплан)
Зелена лінія — Зона Р-1 або С-6-ІІ (Зонінг)
Зелені заштриховані ділянки — ділянки, що винесені на кадастровій карті

Біля кооперативу, через декілька десятків метрів, ситуація з розорюванням повторюється, але вже на вулиці Капустяній. 

Тут ми бачимо вже більше виділених на кадастровій карті ділянок, які, до речі, не виходять за прибережну захисну смугу, але городи, розташовані далі за межі ділянок, присутні. 

Крім того, є і не виділені ділянки, а з іншого берега річки можна помітити, скоріш за все, самостійно облаштовану стоянку для автомобілів. 

Блакитна лінія — Прибережна захисна смуга (Генплан)
Зелена лінія — Зона Р-1 або С-6-ІІ (Зонінг)
Зелені заштриховані ділянки — ділянки, що винесені на кадастровій карті

Ще трошки вище по течії, вже річки Капустянки, по вулиці Шламовій можна побачити земельні ділянки, які хоч і виділені на кадастровій карті, однак городи на межах не зупиняються і «ростуть» далі. 

З іншого берегу також чітко видно ряд ділянок в межах блакитної риски, які, схоже, обробляють і які порушують прибережну захисну смугу. 

Блакитна лінія — Прибережна захисна смуга (Генплан)
Зелена лінія — Зона Р-1 або С-6-ІІ (Зонінг)
Зелені заштриховані ділянки — ділянки, що винесені на кадастровій карті

Гаражні береги

Якщо пройтися берегами запорізьких річок, то в багатьох місцях можна помітити, що береги усіяні гаражами.

Так, наприклад, подібна ситуація спостерігається на Зеленому Яру біля греко-католицької церкви Святих Петра та Павла. Гаражі тягнуться від вулиці Сонячна до залізної дороги і знаходяться дуже близько до води. На кадастровій карті вони не виділені під окремий кооператив. 

Блакитна лінія — Прибережна захисна смуга (Генплан)
Зелена лінія — Зона Р-1 або С-6-ІІ (Зонінг)
Зелені заштриховані ділянки — ділянки, що винесені на кадастровій карті

Закон є. А покарання?

Водний та Земельний кодекс чітко фіксує заборону будівництва та іншої діяльності в межах прибережних захисних смуг. Однак заборона діє тільки тоді, коли це хтось контролює. 

Петро Тестов каже, що слідкувати за виконанням закону мають Державна екологічна інспекція, Державна служба з питань геодезії, картографії і кадастру, а також місцеве самоврядування, коли на рівні населеного пункту прийняли рішення проте що здійснюють контроль. Однак через воєнний стан є і інша проблема — мораторій. 

— На час воєнного стану діє мораторій на перевірки юридичних осіб і щоб отримати дозвіл, то треба питати дозвіл на перевірку в Мінекономіки, які ніхто не погоджує. Тобто, умовно кажучи, якщо хтось побудувався в прибережній смузі, то інспекція зараз не може виїхати. Але можна зареєструвати заяву в поліції і вже поліція залучає екоінспекцію та землевпорядників для перевірки.

Згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою штраф. Для громадян — це від 340–1360, для посадових осіб — 850–1700 грн. Так, на жаль, суми не великі, але якщо забудова або огорожа фактично «захоплює» землю, то штраф може бути вищим і до цього додається вимога звільнити ділянку.

Кримінальна відповідальність також має місце, але у випадку, коли завдано істотної шкоди довкіллю і якщо правопорушення тягне за собою великі збитки або є службовим зловживанням. 

У підсумку

В Запоріжжі прибережні захисні смуги річок відділені в Генеральному плані міста, а у Плані зонування ці території позначені як рекреаційні, шо додатково захищає їх від будівництва та іншого нецільового використання.

Однак, як бачимо, порушення прибережної захисної смуги в Запоріжжі все ж таки є. Десь трошки городик докопали під помідори, десь гараж облаштували, бо з парковою в місті біда. Чому б і ні.

І якщо це не контролювати, то навіть не в найближчому майбутньому, а вже зараз можна говорити про наслідки — зменшення біорізноманіття за рахунок знищення екосистем, замулювання та забруднення річок, ерозія берегів.

Встав зранку — прибери свою планету. То чому ж ми думаємо, що та планета десь там, а не тут. Не ясно. 

Публікація підготовлена в рамках курсу Texty.org.ua «Клімат і вода: навички аналізу даних для журналістів» за підтримки Journalismfund Europe.