Французька медична допомога для Запоріжжя: де опинилося обладнання
З початку повномасштабного вторгнення прифронтове Запоріжжя отримує підтримку від міжнародних партнерів: міст-побратимів, донорських організацій та урядів інших країн. Вони передають техніку, запускають грантові програми, підписують меморандуми й підтримують окремі напрями відновлення. Зокрема, однією з ключових сфер є медицина. Через обстріли, велику кількість ВПО, навантаження на екстрену допомогу та близькість до лінії фронту медзаклади міста й області потребують додаткового обладнання. Це дає можливість швидше обстежувати пацієнтів та підтримати лікарів, які працюють із цивільними та військовими різного ступеня важкості.
З відкритих джерел SODA вдалося дізнатися про кілька програм французької допомоги, які стосувалися або могли стосуватися Запоріжжя. Серед них — передача сучасних систем ультразвукової діагностики Sonoscanner та обладнання для телемедицини.
У публічних повідомленнях вусе виглядає просто: партнери передали обладнання, українські лікарні його отримали, а пацієнти мають доступ до кращої діагностики. Але на практиці шлях техніки від міжнародної програми до конкретного лікарняного кабінету може бути значно менш очевидним. Разом із колегами з Франції ми вирішили детальніше з’ясувати, як ця допомога доходить з точки «А» у точку «Б»: хто визначає отримувачів, які документи супроводжують передачу, чи працює обладнання на місцях і чи справді згадка Запоріжжя у публічних звітах дорівнює реальній участі.
Ультразвукова діагностика Sonoscanner: від публічного повідомлення до пацієнта
Однією з публічних програм медичної допомоги Україні є передача систем ультразвукової діагностики. У грудні 2025 року Міністерство охорони здоров’я України повідомило, що до 87 українських медичних закладів надійшло 150 сучасних систем ультразвукової діагностики моделей T-Lite PRO та U-Lite PRO. За повідомленням МОЗ, постачання тривало з 1 вересня по 8 жовтня 2025 року, охопило 23 регіони України, а загальна вартість обладнання становила 2,98 млн євро. Із загальної кількості 100 систем мали базову конфігурацію та були призначені для екстреної, сімейної медицини й евакуації постраждалих. Ще 50 систем мали розширену конфігурацію.
У цій програмі йдеться про обладнання французької компанії Sonoscanner — виробника портативних систем ультразвукової діагностики. Такі апарати важливі саме тим, що їх можна використовувати не лише у звичайному кабінеті УЗД, а й там, де рішення треба ухвалювати швидко: у приймальному відділенні, реанімації або під час екстреної допомоги.
За даними компанії, її пристрої використовують лікарі в понад 56 країнах. Серед моделей, які передавали Україні, — U-Lite PRO та T-Lite PRO. Перша — це невеликий ручний УЗД-сканер із сенсорним екраном, який важить близько 600 грамів і може працювати автономно до 4 годин. Друга — ультрапортативна система у форматі планшета, вагою близько 1 кг, із можливістю підключення різних типів датчиків.
Саме такі системи, за офіційними повідомленнями, мали передаватися зокрема і до медзакладів Запорізької області.
Першою точкою для перевірки став перелік медзакладів, який опублікувала сама компанія Sonoscanner. У ньому зазначили лікарні, куди мали передаватися системи ультразвукової діагностики.
Після цього SODA звернулася із запитом до Міністерства охорони здоров’я України, щоб з’ясувати деталі саме щодо Запоріжжя: які медзаклади фактично отримали системи УЗД Sonoscanner, які саме моделі їм передали, коли обладнання надійшло, на яких умовах і хто відповідає за його облік.
Однак у відповіді міністерство зазначило, що «не є розпорядником інформації, зазначеної в запиті», і переадресувало запит до Департаменту охорони здоров’я Запорізької ОВА. Попри те, що МОЗ публічно повідомляє про обладнання, але фактично переадресовує журналістський запит на обласний рівень.
Після цього SODA звернулася до Запорізької ОВА та Запорізької міської ради. У відповіді ЗОВА йдеться, що в межах домовленостей у сфері охорони здоров’я між урядами України та Французької Республіки заклади Запорізької області отримали 6 систем ультразвукового дослідження: 4 одиниці моделі U-Lite Pro та 2 одиниці моделі T-Lite Pro.
За даними ЗОВА, обладнання отримали:
- комунальне некомерційне підприємство «ТМО «Здорова родина»» Запорізької обласної ради — 1 одиниця моделі U-Lite;
- комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради — 1 одиниця U-Lite Pro;
- комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради — 1 одиниця U-Lite Pro та 2 одиниці T-Lite Pro;
- комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради — 1 одиниця U-Lite Pro.
Водночас у цій же відповіді ЗОВА зазначила, що інформація щодо комплектації обладнання у профільному департаменті відсутня. Також обласна адміністрація повідомила, що відповідно до листів МОЗ від 24 червня та 7 липня 2025 року визначені заклади охорони здоров’я направляли до Міністерства охорони здоров’я та Секретаріату Кабінету Міністрів листи-клопотання щодо включення їх до реєстраційної картки як реципієнтів проєкту міжнародної технічної допомоги.
Це ставить питання про те, як саме розподілений облік у межах програми між центральним і обласним рівнями. МОЗ публічно комунікувало передачу обладнання, але сам облік веде ЗОВА. Тож, така залученість МОЗ може свідчити про його роль у координації або оформленні участі закладів у проєкті, але не обов’язково означає володіння пооб’єктними даними — тобто інформацією про те, який заклад отримав, ввів в експлуатацію або використовує конкретну одиницю обладнання. Первинно ці дані могли формуватися на рівні області або самих медзакладів.
Після отримання відповіді ЗОВА ми порівняли її з переліком, який опублікувала Sonoscanner. Три заклади збігаються — це КНП «Міська лікарня №7» ЗМР, КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, а також КНП «ТМО «Здорова родина»» ЗОР — нова назва колишньої КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР.
Водночас у списку Sonoscanner серед запорізьких отримувачів зазначена КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР. Натомість у відповіді ЗОВА замість неї — КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР. Виникає питання: чи змінився отримувач обладнання під час фактичного розподілу, чи в одному зі списків є помилка, чи ці дані відображають різні етапи руху допомоги — попередній план постачання і фактичну передачу.
Щоб прояснити це питання, ми звернулися окремо до кожної лікарні. КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР підтвердило отримання трьох систем: двох T-Lite Pro та однієї U-Lite Pro. Заклад повідомив, що обладнання надійшло 3 вересня 2025 року як гуманітарна допомога і встановлене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 80. Водночас дати введення в експлуатацію у відповіді лікарні відрізняються від даних ЗОВА. За відповіддю лікарні, одну систему T-Lite Pro та одну U-Lite Pro ввели в експлуатацію 27 жовтня 2025 року, а ще одну T-Lite Pro — 13 листопада 2025 року. Натомість ЗОВА вказувала, що U-Lite Pro ввели в експлуатацію 25 жовтня, а дві T-Lite Pro — 27 жовтня. Це може бути технічною розбіжністю в документах, але без додаткових актів пояснити її неможливо.
КНП «Міська лікарня №7» ЗМР також підтвердило наявність системи Sonoscanner U-Lite Pro. За відповіддю закладу, обладнання фактично отримали 12 вересня 2025 року, а ввели в експлуатацію 2 жовтня 2025 року.
Найбільша розбіжність наразі стосується КНП «ТМО «Здорова родина»» Запорізької обласної ради. ЗОВА вказала цей заклад серед отримувачів однієї системи U-Lite. Але сам заклад у відповіді на запит повідомив, що станом на 10 квітня 2026 року ультразвукова система Sonoscanner U-Lite Pro у нього відсутня. Також у лікарні є інше обладнання виробництва Sonoscanner — система Ondina, отримана ще у 2022 році як благодійна допомога від організації «RAZOM FOR UKRAINE».
Окремо редакція звернулася до двох обласних закладів, щодо яких переліки не збігалися. КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, яка була у списку Sonoscanner, але не фігурувала у відповіді ЗОВА, не надала відповіді на інформаційний запит. Тому редакція наразі не може підтвердити, чи отримував цей заклад обладнання в межах цієї програми. Водночас КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, яке з’явивося у відповіді ЗОВА, але не було у списку Sonoscanner, відповіло, що такої техніки немає.
У результаті
Тож публічна комунікація про міжнародну допомогу не завжди дозволяє простежити шлях обладнання до конкретного закладу. Відповідальність за інформацію розмивається між рівнями влади. Навіть переліки отримувачів і дані про обладнання потребують додаткової перевірки. У випадку двох закладів відповідь ЗОВА і відповідь самого закладу не збігаються. У випадку лікарні екстреної та швидкої допомоги відрізняються дати введення обладнання в експлуатацію. Один із закладів не надав відповідь на запит станом на дату виходу матеріалу.
Також й відсутня інформація про комплектацію є суттєвою прогалиною. Для УЗД-системи важлива не лише сама назва апарата, а й датчики, програмні модулі, візок або валіза для транспортування, гарантійне та сервісне обслуговування, навчання персоналу. Саме комплектація визначає, для яких обстежень апарат реально можна використовувати. Якщо профільний департамент не має цієї інформації, складно оцінити, чи отримали заклади саме те обладнання, яке відповідає їхнім потребам.
Не всі лікарні ведуть детальний облік використання обладнання. Наприклад, лікарня екстреної та швидкої допомоги повідомила, що обладнання використовується за цільовим призначенням, але заклад не веде облік обстежень у розрізі окремих одиниць обладнання. Це ускладнює оцінку ефективності міжнародної допомоги: скільки пацієнтів реально скористалися цим обладнанням, у яких відділеннях воно найбільш потрібне і чи працює воно з достатнім навантаженням.
Історія з УЗД-системами Sonoscanner показує іншу проблему: навіть важливу міжнародну допомогу для прифронтового регіону складно простежити від публічного повідомлення до конкретного пацієнта.
C3Medical Consulting
Ще одна програма французької допомоги, у якій публічно згадувалося Запоріжжя, стосувалася телемедичного обладнання. У дописі Direction gnérale du Trésor повідомлялося, що в межах Fonds Ukraine завершили четвертий проєкт, профінансований цим фондом і реалізований компанією C3Medical. Йшлося про розгортання 80 стаціонарних рішень для телеконсультацій і 62 мобільних рішень. У повідомленні зазначалося, що обладнання передбачалося для регіонів Чернігова й Одеси, а також для територій, які сильно постраждали від війни: Запоріжжя, Донеччини та Харківщини.
Телемедичне обладнання — можливість дистанційної консультації з передачею базових медичних даних або результатів обстежень, що особливо важливо для громад, де бракує лікарів, є проблеми з логістикою або безпекові обмеження. Для прифронтових територій це може бути способом надати пацієнту консультацію без поїздки до великої лікарні, скоротити час очікування допомоги або підтримати медиків у віддалених населених пунктах.
Така допомога для Запоріжжя та області в повідомленні французької сторони виглядала важливою. Однак у відкритих джерелах було мало конкретної інформації: не зазначалося, які саме запорізькі медзаклади мали отримати обладнання, скільки одиниць передбачалося для регіону, на яких умовах воно передавалося і чи вже працює на місцях.
Щоб перевірити це, SODA звернулася до медичних закладів Запорізької області та органів влади. Окремий запит редакція направила до Запорізької ОВА. Після цього Департамент охорони здоров’я ЗОВА переслав запит до низки підпорядкованих медзакладів, щоб ті самостійно повідомили, чи отримували мобільне телемедичне або інше обладнання в межах співпраці з C3Medical Consulting.
Відповіді медзакладів не підтвердили фактичної поставки такого обладнання до Запорізької області. Зокрема, КНП «Оріхівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Оріхівської міської ради повідомила, що поставки мобільного телемедичного обладнання або іншого обладнання для Запорізької області до закладу не планувалися і не надходили.
КНП «Центр медичної реабілітації» Запорізької обласної ради також повідомив, що в межах співпраці Міністерства охорони здоров’я України з компанією SZMedical Consulting постачання мобільного телемедичного або іншого обладнання для закладу не передбачалося і фактично не здійснювалося. У відповіді також зазначено, що проєкт у такому форматі не реалізовувався, а закупівля відповідного обладнання не проводилася.
Департамент з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення Запорізької міської ради у своїй відповіді також повідомив, що з моменту створення департаменту співпраця з компанією C3Medical Consulting щодо поставки мобільного телемедичного або іншого обладнання для Запоріжжя не відбувалася і не передбачалася. За інформацією підпорядкованих закладів охорони здоров’я комунальної власності Запорізької міської територіальної громади, такої співпраці щодо поставки обладнання від C3Medical Consulting також не здійснювалося.
Окремо відповідь надала адміністрація КНП «Вільнянський центр первинної медико-санітарної допомоги». Заклад повідомив, що ще у 2019 році отримував телемедичне обладнання для сільських амбулаторій, але це було обладнання, придбане коштом обласного бюджету та за співфінансування з бюджету Вільнянського району в межах іншої програми. Тобто ця відповідь не стосувалася французької допомоги C3Medical Consulting.
Щоб уточнити ситуацію, SODA звернулася безпосередньо до компанії C3Medical Consulting. У відповіді президент компанії Jérôme Soistier повідомив, що проєкт реалізує в Україні разом із партнером Ezdorovya (ДП «Електронне здоров’я»), є пілотним. За його словами, проєкт впроваджується в Рівненській, Одеській та Чернігівській областях, які визначило Міністерство охорони здоров’я України. Він також зазначив, що проєкт фінансується грантом французького казначейства для України та реалізується в межах міжнародної технічної допомоги. Згодом було доповнення, що є також деякі «конфіденційні локації», визначені українською армією.
Компанія не підтвердила, чи стосувалася ця інформація Запоріжжя. Натомість у листі йшлося, що за умови появи нового фінансування та успішної реалізації пілотного етапу розширення на інші регіони може відбутися у 2026–2027 роках, але це ще не визначено.
Після цього редакція звернулася до Treasury Communications, щоб окремо уточнити, чому в публічному повідомленні французької сторони згадувалося Запоріжжя і чи планувалася або здійснювалася поставка обладнання до регіону. У відповідь Treasury Communications запропонували надіслати питання на іншу адресу. Редакція направила запит за цією адресою, однак на момент підготовки матеріалу відповіді не отримала.
Також французькі колеги SODA окремо звернулися до представників C3 Médical Capucine Lalabre, щоб уточнити, які саме регіони охоплювало розгортання телемедичних станцій і чи входила до початкових планів Запорізька область.
— Наскільки нам відомо, Запорізька область не входила до початкових планів цього пілотного розгортання. Я думаю, що це помилка з їхнього боку — французького уряду, який комунікував про це. Або, можливо, цей регіон згаданий у зв’язку з розгортанням на військових базах? З міркувань конфіденційності ми не знаємо, у яких регіонах розташоване обладнання, призначене для Збройних сил і використане поблизу лінії фронту.
Французькі колеги також уточнили, які сторони були залучені до рішень щодо фінансування та розгортання обладнання.
— Український уряд обрав проєкти-переможці для Ukraine Fund. Міністерство охорони здоров’я України є бенефіціаром проєкту, з яким ми контактуємо щодо контрактних, юридичних та організаційних аспектів. Воно також визначило регіони, які мали бути включені до проєкту. Медичні заклади, які отримують станції, є кінцевими отримувачами. Регіональні департаменти охорони здоров’я були залучені до визначення закладів, координації розгортання, мобілізації ресурсів і формалізації нормативної бази, зокрема через відповідні розпорядження.
Тобто, за поясненням компанії, саме Міністерство охорони здоров’я України визначало регіони, які мали увійти до проєкту. Регіональні департаменти охорони здоров’я були залучені вже на наступних етапах — до визначення конкретних закладів, координації розгортання та формального оформлення цього процесу.
На запитання про механізми моніторингу або звітності щодо використання наданого обладнання компанія відповіла:
— Так, наш місцевий партнер eZdorovya розробив панель моніторингу використання обладнання. Вона дозволяє визначати точне місце розташування кожної телемедичної станції, відстежувати рівень її використання та визначати медичні спеціальності, за якими найчастіше проводяться консультації.
Компанія також повідомила, що звіти та оцінки щодо використання обладнання вже готувалися:
— Наші команди спільно з командами eZdorovya здійснюють постійний моніторинг використання обладнання. Необроблені дані доступні на згаданій вище панелі моніторингу, а у квітні Міністерству охорони здоров’я був поданий звіт. Протягом усього проєкту вживаються заходи для підтримки використання обладнання та проведення телеконсультацій. Також регулярно проводяться засідання керівного комітету, щоб забезпечити прозорість і координацію між усіма залученими високорівневими стейкхолдерами.
Отже, у випадку C3Medical Consulting вказує, що Запорізька область, наскільки їй відомо, не входила до початкових планів пілотного розгортання. Водночас залишається невирішеним питання, чи була згадка Запоріжжя помилкою в публічній комунікації, чи вона могла стосуватися обладнання, переданого для потреб Збройних сил України, місця розташування якого не розкриваються. Ці кейси показують, що навіть коли міжнародний проєкт має механізми моніторингу, звітності та супроводу, для громадськості й журналістів шлях обладнання до конкретного регіону може залишатися непрозорим — особливо якщо у публічних повідомленнях змішуються цивільні напрями допомоги та потенційно чутливі військові поставки. А також інформація не комунікується публічно, і отримати її можна лише за запитом.
Це розслідування було підтримане RE:Cover Ukraine: a Peer-to-Peer Journalism Project.