Застарілі дані й складна навігація: дослідження SODA показало слабкі місця сайтів запорізьких владних структур

Запорізьке медіа SODA презентувало дослідження інформаційної доступності міської влади, яке виявило: попри наявність базових даних, сайти багатьох структур залишаються незручними і мають неактуальні дані. Як покращити ситуацію, читайте далі

Запорізьке медіа SODA представило дослідження інформаційної доступності Запорізької міської ради та її структур. На презентації були присутні співробітники департаментів, управлінь та комунальних підприємств міської ради. 

Захід відбувся в просторі Ko_Laba, що в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці. Дослідниця Вероніка Хорольська розповіла, що під час роботи проаналізувала не тільки сайти структур, а й надіслала запити на інформацію, щоб перевірити електронні пошти на актуальність та подивитися на ефективність комунікації. Додатково перевіряли і номери телефонів. 

Крім цього, у ході дослідження ми провели опитування серед журналістів та читачів медіа SODA, які поділилися своїм досвідом — як позитивним, так і негативним. 

Для презентації дослідниця сформувала рейтинг найбільш інформаційно доступних структур влади. 

Лідерські позиції зайняли сама Запорізька міська рада, а також Департамент освіти і науки та Департамент соціального захисту. На останній позиції серед структур — Департамент з питань транспортного забезпечення і звʼязку. 

Серед комунальних підприємств перші місця розділили: «Муніципальна телевізійна мережа», «Водоканал», «Центр управління інформаційними технологіями», «Запоріжміськсвітло», «Зеленбуд», «Запорізьке міське інвестиційне агентство» та «Муніципальна варта». На останніх позиціях — «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», «Запорізька ритуальна служба», «Управління капітального будівництва» та «Основаніє». 

Дослідження показало, що основними тенденціями, які впливають на доступність структур влади, є: 

• базова інформація є, проте немає інструментів для участі громадян;

• більшість структур залежать від порталу ЗМР;
• пошук і навігація сайту працюють частково;
• відсутня логіка у наповненні сторінок структур;

• інформація втратила актуальність.


Найчастіше на сайтах не вистачало короткого і зрозумілого опису функцій установ, анонсів публічних подій та форм для електронних звернень. Також не всі ресурси мають зрозумілий порядок прийому громадян, зручну навігацію та безбар’єрні елементи сайту.

Щоб зробити комунікацію владних структур з громадянами та журналістами  доступнішою, а сайти зручнішими, дослідниця пропонує:

• верифікувати контакти;

• оновити графіки роботи і прийому;

• дати короткий опис функцій кожної структури;

• додати офіційні соцмережі;

• публікувати новини, анонси та результати;

• додати зрозумілі електронні звернення.

Слабка доступність має негативні наслідки. Зокрема, журналісти не можуть оперативно поширити важливу для громади інформацію, вчасно пояснити рішення влади або поставити уточнювальні запитання там, де це необхідно.

А люди частіше читають неофіційні джерела, бо в них простіше знайти інформацію і зорієнтуватися. Через це знижується довіра до офіційних ресурсів і влади, зʼявляється можливість для маніпуляцій.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно SODA. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.