Війна змусила державу пожертвувати частиною процедур заради швидкості. Але виняток «терміново» став зручним прикриттям для регулярних витрат. У цій аналітиці ми розбираємося, як «воєнні особливості» перетворюються на механізм обходу конкуренції у Запоріжжі
Повномасштабна війна суттєво змінила правила гри у сфері публічних закупівель. Держава свідомо пішла на спрощення процедур, аби забезпечити швидку роботу критичної інфраструктури, лікарень, армії та органів влади. Наприклад, за цим принципом Запоріжжя регулярно оголошує торги з особливостями на придбання безпілотників, супутникових модемів Starlink, ремонтів спецавтомобілів тощо.
Відмінності між відкритими торгами та торгами з особливостями
На перший погляд може здатися, що «відкриті торги» і «відкриті торги з особливостями» – це майже одне й те саме. Обидві процедури відбуваються в системі Prozorro, передбачають подання пропозицій і визначення переможця. Але на практиці між ними є суттєва різниця, яка впливає на рівень конкуренції, контроль і можливості для зловживань.
Відкриті торги – це базова процедура публічних закупівель, передбачена Законом України «Про публічні закупівлі». Її ключовими принципами є максимальна конкуренція, достатні строки для підготовки документів, чітка послідовність етапів. Саме тому відкриті торги вважаються найбільш прозорою та безпечною для бюджету процедурою.
Відкриті торги з особливостями з’явились як компромісне рішення на час війни. У воєнних умовах чекати по 1-2 місяці на повну процедуру інколи неможливо.
Тому було дозволено скоротити строки, спростити частину вимог. На відміну від класичних відкритих торгів, процедура може вважатися такою, що відбулася, навіть якщо участь в ній взяв один-єдиний учасник. Тобто відсутність конкуренції більше не блокує закупівлю.
Однак, тимчасовий кризовий механізм дедалі частіше почав використовуватися не тільки для справді термінових потреб, а і для звичних, регулярних закупівель – без реальної загрози дефіциту часу. Фактично «воєнні особливості» поступово перетворилися з інструмента виживання на зручний спосіб обходу конкурентних процедур.
Тепер торги з особливостями оголошують там, де це вигідно замовнику, і не оголошують там, де конкуренція могла б бути реальною. Йдеться, зокрема, про утилізацію сміття, закупівлю солі проти ожеледиці, прибирання приміщень, страхування або забезпечення спецодягом – тобто закупівлі, які існували задовго до війни і мають прогнозований характер.
Попри це, мільйонні закупівлі проводять за «воєнними» правилами. Наприклад, Пенсійний фонд оголосив відкриті торги з особливостями на прибирання приміщень на 1,4 мільйона гривень. Запорізька обласна рада – закупівлю на прибирання адміністративної будівлі на 2,1 мільйона гривень. Концерн «Міські теплові мережі» планує витратити 6 мільйонів гривень на робочий одяг. КП «Запоріжелектротранс» замовляє страхування на 4,5 мільйона гривень, а у грудні КП «ЕЛУАШ» уклало договір майже на 5 мільйонів гривень щодо утримання вулично-дорожньої мережі.
Приклади відкритих торгів з особливостями
Приклади відкритих торгів з особливостями
Приклади відкритих торгів з особливостями
Ще показовішими є багатомільйонні підряди, які отримує один-єдиний учасник. Наприклад, свіжа закупівля кейтерингових послуг для навчальних закладів Запоріжжя на 194 мільйони гривень. Другий рік поспіль харчування для близько 200 шкіл забезпечує фірма «ДВ Компані». Департамент освіти вкотре «запаковує» харчування двох сотень шкіл в один лот. Такий масштаб закупівлі суттєво звужує коло потенційних учасників.
Усі ці закупівлі не є кризовими. Вони плануються заздалегідь, повторюються з року в рік і за своєю природою можуть та повинні проводитися через конкурентні процедури. Водночас замовники нерідко оформлюють їх як «воєнні» – без повноцінних відкритих торгів або зі штучно скороченими строками. Саме в цей момент межа між «терміново» і «зручно» стає небезпечно розмитою.
Як держава спочатку спростила, а потім повернула контроль
У перші тижні повномасштабного вторгнення уряд дозволив максимально спрощений режим закупівель. Постанова Кабінету Міністрів № 169 фактично дала змогу укладати прямі договори без використання Prozorro, з мінімальними вимогами до звітування. Це було вимушене рішення. У той момент швидкість була важливішою за конкуренцію.
Втім, уже впродовж 2022 року держава почала поступово відновлювати механізми прозорості. У жовтні 2022-го ухвалили постанову № 1178, яка запровадила «Особливості здійснення публічних закупівель» на період воєнного стану зі скороченими строками, але збереженням конкурентних процедур. Таким чином держава намагалась знайти баланс між оперативністю та контролем – і прямо не дозволяла перетворювати війну на універсальне виправдання для неконкурентних закупівель.
Що говорить право
Юрист Антон Стасік наголошує, що спеціальний режим «воєнних закупівель» не означає автоматичної відмови від конкуренції.
– Постанова Кабінету Міністрів України № 1178 не скасовує дію Закону «Про публічні закупівлі» і не надає замовникам права автоматично переходити на спрощені або неконкурентні процедури для всіх закупівель.
За його словами, ані сам факт воєнного стану, ані складна безпекова ситуація не є самостійною правовою підставою для проведення торгів з особливостями.
– Постанова № 1178 передбачає чітко визначений і вичерпний перелік виняткових випадків, коли допускається відхід від стандартних конкурентних процедур, і ці випадки не можуть тлумачитися довільно або розширено.
Таким чином, великі, системні та заздалегідь передбачувані закупівлі, зокрема вивезення сміття, ремонт інфраструктури чи обслуговування комунальних об’єктів – за своєю природою не можуть оформлюватися через торги з особливостями або прямі договори лише під приводом війни.
Інакше «воєнні особливості» перетворюються не на інструмент кризового управління, а на механізм усунення конкуренції.
– Отже, сам лише факт війни чи розташування міста поруч із фронтом не дає підстав для «спрощеної закупівлі» всього без винятку. Норми, закладені в Постанові № 1178, – це не автоматичне «запрошення до прямого договору», а тимчасовий набір спеціальних правил для конкретних ситуацій, які визначені законом вичерпно.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно SODA. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
