В тричі менше, ніж потрібно: у Запоріжжі пройшли громадські слухання щодо зеллених зон міста

26 липня в онлайн-форматі відбулися громадські слухання щодо парків і скверів міста. Активісти ініціювали проведення, щоб обговорити із представниками влади дефіцит зелених зон, захист вже існуючих від забудови та вплив скорочення зелених насаджень на здоровʼя запоріжців. 

SODA відвідала слухання. Детальніше про аргументи обох сторін та прийняті рішення, далі у матеріалі

Усього до заходу долучилося 72 учасники. За процедурою проведення громадських слухань, перед початком обрали головуючого та секретаря — активісток Вікторію Чикалову та Валерію Морозову відповідно. Також обрали склад лічильної комісії. До неї увійшли запоріжці Микола Ралик та Артем Передерій.

У процесі слухань представники громадськості наголошували на необхідності захистити сквери та парки, визначити їхні конкретні межі на Генеральному плані міста, а також заборонити на вже існуючих зелених зонах будівництво. Зокрема, Вікторія Чикалова під час свого виступу наголосила на тому, що наразі у Запоріжжі зелені зони складають усього 617 га. Хоча згідно із нормами, ця цифра має складати 1670 га. За словами активістки, попри таку нестачу, влада продовжує віддавати парки міста під забудову. Зокрема, згадала про ситуацію навколо скверу Тарасова:

— Починаючи з 20 лютого, вже розглядається рішення про поділ скверу Тарасова для того, щоб половина його території була віддана під забудову. І це однозначно зменшує провідну зелену зону Запоріжжя, яка розташована прямо в самому центрі і яка зараз має меморіальне значення. В якій висаджені дерева в пам’ять про загиблих героїв. Однак Запорізька міська рада і співробітники виконкому не зробили жодних кроків для того, щоб зупинити цей поділ.

Заступник директора Департаменту архітектури та містобудування Леонід Тендітник стверджує, що окрім озеленених територій у Запоріжжі є майже 1900 га лісистих озелених територій. Натомість активістка Ольга Сладкова зауважила, що лісисті зони не відносяться до зелених територій загального значення, нестача яких і стала темою слухань.

До того ж, за словами Тендітника, наразі влада активно працює над визначенням меж більшості парків та скверів міста. За його словами, це дозволить збільшити кількість зелених зон до понад 4000 га. Зокрема, планують надати конкретні межі парку Трудової слави, Дубовому гаю, парку Поколінь у Хортицькому районі тощо.

Окрім цього, активісти наголосили на впливі зменшення зелених насаджень на здоровʼя містян, а також на необхідності недопускати забудову парків та скверів міста.

Після обговорення перейшли до питань посадовцям та прийому пропозицій, які включили у фінальну резолюцію слухань. До неї увійшли вимоги щодо недопущення скорочення зелених зон, розробки концепції зелено-блакитного каркасу Запоріжжя, запровадження тимчасового мораторію на поділ, об’єднання, передачу під забудову, зміну цільового призначення та інші дії щодо земель парків і скверів до завершення виготовлення землевпорядної документації.

У підсумку за резолюцію проголосувало усього 13 учасників слухань, натомість 52 проголосувало проти.

Після слухань активісти висловили обурення форматом слухань та їхніми результатами. Так, Валерія Морозова на своїй сторінці у Facebook пише, що через онлайн-формат чимало мешканців банально не змогли під’єднатися до заходу: 

— Активістам та небайдужим мешканцям переважно не вдалося навіть зайти до Zoom-конференції. Натомість без проблем долучилися представники забудовників, люди, пов’язані з Кальцевим та Шурмою. Нам вдалося ідентифікувати щонайменше десяток таких учасників. Архітектор проєкту забудови на Веселці прийшов навіть разом із дружиною.

Активістка Вікторія Чикалова заявила, що попри результати голосування, міська влада все одно зобов’язана розглянути усі надані пропозиції: 

— ЗМР обрала спосіб, який призвів до того, що навіть ініціативна група 5 осіб працювала на слуханнях з двох гаджетів. Але розчарую кріейторів цього складного задуму: резолюція громадських слухань обов’язкова для розгляду владою незалежно від результатів голосування. Тобто, Ви осоромилися напрасно.

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.