Жужа, Рижик і Бублик: історії трьох запорізьких песиків
Минулого разу журналісти SODA розповідали вам про місцевих котиків, яких підгодовує місцевий бізнес. Сьогодні ми вирішили приділити увагу песикам, яких знає весь район. Ви дізнаєтесь, яким чином Жужа допомагає зоомагазину з клієнтами, кого водить до «Варуса» Рижик та яке сумне минуле має Бублик
Жужа — продавчиня зоомагазина на півставки
У Дніпровському районі біля зупинки «Школа №96» можна зустріти Жужу. Кожного дня собачка гуляє своїм звичним маршрутом, обходячи місцевий ринок у пошуках смачненького. Або ж частенько лежить біля ґанку АТБ, де її також підгодовують. Ще вона любить відпочивати серед ялинок, куди йде, щоб спокійно перекусити або заховатися від спеки.
Місцевим важко згадати, хто саме дав собачці її імʼя. Раніше вона бігала околицями разом зі своєю сестричкою, однак ту забрали до себе небайдужі мешканці, тоді як Жужа залишилася одна на вулиці. Також люди помітили, що собачка дуже гучно скулить і плаче, коли бачить цуценят. Кажуть, що вона колись стала мамою, але кудлатиків у неї відібрали. Відтепер у кожному цуцику вона бачить свою малечу.
Жужа — спокійна та контактна собачка. Заходить вона й до зоомагазина. Продавчині жартують, що вона є їхньою позаштатною працівницею. Собачка вигадала кумедний план, як отримати ще більше смаколиків. Так, вона зустрічає перехожих, лащиться до них і веде людей до крамниці, себто шукає клієнтів для локального бізнесу. За це вона отримує невеличку зарплату, а саме — свої улюблені снеки: сушені легені та свинячі вуха.
Рижик — охоронець ювелірної крамниці
Головною родзинкою ТЦ «Варус» на Космосі, безумовно, є Рижик. Ми завітали до песика вранці, та його ніде не було. Працівники підказали, що в цей час у кудлатика — плановий обхід території. Так, він блукає лабіринтами службових приміщень, і коли йому стає нудно, повертається до головного входу.
Охоронці кепкують, що «от якби ми прийшли з ковбаскою», Рижик одразу б погодився дати інтервʼю. Однак нам пощастило — ми знайшли песика поруч із ювелірною крамницею, де він обожнює лежати, охороняючи прикраси, неначе кудлатий дракон Смоґ із казки про гобіта.
Загалом, Рижику десь 15 років, близько 8 з яких він живе у «Варусі». Працівники ТЦ та клієнти забирали песика до себе, аби кудлатик нарешті отримав люблячих господарів і теплий дім, але Рижик постійно збігав від власників. Як його не намагалися перевиховати, врешті-решт він — вуличний пес, який понад усе цінує свободу. Тим більше, що до «Варусу» він любить приводити своїх подруг, деінде це було б складніше.
Так як Рижик вже у поважному віці, він більше не може жувати кісточки. Замість цього йому дають куряче філе, яке він смакує з великим апетитом. Персонал дбає про песика. Коли тваринка захворіла, магазин навіть оголосив для неї збір. Завдяки персоналу та покупцям хвостика вилікували. Для них він вже давно не тільки кудлатий улюбленець, а й справжній талісман.
Бублик — старожил підʼїзду
У будинку № 31 на вулиці Чумаченка знайшов прихисток Бублик. Вірніше, його знайшли діти, які привели хвостика до свого подвірʼя, коли той був зовсім малечою. З тих пір пройшло 15 років, ті діти вже виросли й розʼїхалися по далеких містах. Не помолодшав і Бублик: песик помітно шкутильгає на чотирьох лапках і швидко втомлюється. Попри це, кожного ранку він обходить квітники, де обожнює лежати, коли не так спекотно, споглядаючи кожну рослинку.
Мешканці будинку кажуть, що коли Бублик був молодий, його улюбленим заняттям було бігати по амурних справах. Так, у нього була подруга — також дворова собачка, з якою вони наводили метушню на вулицях, де бешкетували й турбували перехожих. Одного разу якісь люди вислідили парочку і підмішали їм отруту до їжі. Приятелька Бублика загинула, а його самого чудом врятували.
Колись Бублик мав власну будку біля будинку, однак з часом його почали пускати до підʼїзду, де він наразі й господарює. Песик обрав для себе другий поверх, де у нього є власний килимок та посуд. Також на цій сходовій клітці живе літня жінка, яка частенько підгодовує хвостика і випускає його погуляти вранці.
Бублик — лагідний песик. Він потребує ласки й дуже полюбляє, коли його гладять. Ми погодували його ковбаскою, почухали за вушком та залишили собачку відпочивати.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.