Замальовка до глибоких роздумів: рецензія читачки SODA на запорізький короткометражний фільм «Совість»
Чи уявляли ви коли-небудь себе на місці головного героя фільму?
Для деяких людей, зовсім не дотичних до світу акторства та кіно, ця мрія стала реальністю. Все завдяки організаторам шоу «Я кінозірка». В рамках цього шоу 31 липня Запоріжжя сколихнула нетривіальна масштабна подія — прем’єра короткометражного фільму «Совість». Наша читачка Анастасія Уютнова підготувала рецензію на цей фільм. Не хвилюйтесь, спойлерів не буде
«Совість» — це замальовка до глибоких роздумів. Тож можна сказати, що режисер Євген Школенко та його команда створили резонансний продукт.
Особливістю цього фільму є те, що він знятий повністю запорізькою командою в Запоріжжі. Головну роль виконав НЕ актор Денис Плющ.
Це міцний перспективний старт для становлення запорізького українського кіно. Можна навіть зробити трилогію короткометражних фільмів на кшталт «Честь. Совість. Гідність». Але це вже мої суб’єктивні роздуми. Тож пропоную перейти ближче до огляду «Совісті».
Складно назвати сюжет та сценарій оригінальними, проте тема дуже актуальна і для багатьох людей знайома не з чуток. Особливо хочеться відзначити шикарний музичний супровід. Дуже влучний, органічний, що якісно занурює в історію. Якісний візуал фільму готовий створювати міцну конкуренцію.
Історія цілісна, завершена, композиційно чітко вибудована, з відкритим фіналом. Також відчувається особливий «запорізький вайб».
На жаль, ми не встигли зануритися в персонажа, його переживання та розвиток. Мабуть, душа потребує повного метра.
Презентація фільму заслуговує особливої уваги. Прекрасна організація та різноманіття дозвілля в кінотеатрі доповнюють прем’єру фільму як красива обгортка смачну цукерку.
Звісно, цей захід не відбувся б без відданої та тяжкої праці наших захисників та захисниць. Тому ця подія супроводжувалася благодійними аукціонами на честь ЗСУ.
Запоріжці дуже добре знають, якою ціною дається розвиток культури міста, особливо у воєнний час. Відсутність нормального сну, постійні обстріли з жертвами, пошкодження будинків, авто, важкий психоемоційний стан, проблеми з електроенергією, водою. Тож створення події такого масштабу рівнозначне польоту Фенікса.
Ця робота заслуговує на право бути побаченою всією Україною, щоби всі українці, і не тільки, знали та говорили, що в Запоріжжі існує український кінематограф.
Сподіваюсь також, що будуть ще й наступні цікаві фільми, навіть повний метр. Реакція людей в залі зайвий раз підтвердила той факт, що запоріжці підтримують розвиток запорізького кінематографу.
Бажаю режисеру та команді розвитку, розширення можливостей. З нетерпінням чекаємо наступних прем’єр!
Авторка матеріалу – Анастасія УЮТНОВА