Через повномасштабну війну мільйони українців були змушені залишити свої домівки та починати життя в нових громадах. Для багатьох внутрішньо переміщених осіб одним із головних викликів стає не лише адаптація до нового міста, а й відновлення власної справи.
Історія Олени Шавкун із Красногорівки про те, як завдяки власній наполегливості, підтримці громади та можливостям, які відкрили навчальні й грантові програми, їй вдалося відновити фермерське господарство
До повномасштабного вторгнення Олена Шавкун жила у Красногорівці Донецької області, де розвивала родинне фермерське господарство. Основним напрямом роботи було вирощування соняшнику та пшениці. Водночас жінка мріяла розвивати садівництво та зелений туризм.
Олена Шавкун, підприємиця, яка відновила фермерське господарство після переїзду
— Було багато ідей та планів. Я думала створити сад. У нас річка на локації чудова. І на березі я хотіла зробити зелений туризм. Я хотіла, щоб люди могли приїхати та самі збирати ягоди. Дуже хотілося мені це впровадити в життя, — каже вона.
Однак реалізувати плани не вдалося
Незабаром після початку повномасштабного вторгнення безпекова ситуація в місті погіршилася. Через масовані обстріли родина прожила в підвалі два місяці.
— До цього ми навіть не знали таких обстрілів. Два місяці ми мешкали в підвалі. З нами була моя мама — їй на той час було 84 роки. Ми бачили, як їй тяжко і як на цьому фоні похитнулося її здоров’я, тому з чоловіком ухвалили рішення виїжджати, — розповідає жінка.
У Красногорівці родина втратила майже все, що будувала роками. За словами жінки, внаслідок бойових дій були зруйновані будинки, склади та сільськогосподарська техніка.
Переїзд та адаптація до нового міста
Для нового життя Олена з чоловіком обрала Запорізьку область. Чіткого плану вони не мали, але тут жили знайомі, які запросили родину та допомогли знайти житло. Саме в Широківській громаді подружжя почало будувати своє життя заново.
Після переїзду Олені було важко. Звикла до постійної роботи та руху, вона раптом опинилася без звичних справ.
— Перші дні я була в шоці, бо сиділа в чотирьох стінах, і мені не треба було нікуди бігти, щось робити і чимось займатися. І це для мене було дуже важко, — згадує жінка.
Під час реєстрації в громаді Олена одразу запропонувала свою допомогу. Спочатку долучилася до місцевих волонтерок, які плели маскувальні сітки для військових. Згодом зацікавилася виготовленням кашпо зі штучного ротангу та почала опановувати нове ремесло.
— Я відразу сказала старості, що розраховуйте на мої руки: що треба — то я допоможу.
Підтримка громади
Згодом її активність помітили в громаді. Коли стартував проєкт «Безпечний простір для жінок», реалізований громадською організацією «Укрпростір», Олені запропонували посаду координаторки. Попри відсутність необхідних навичок роботи з комп’ютером, вона погодилася на новий виклик.
— Я не думаю, одразу роблю, а потім думаю, що роблю. Тому пішла працювати. Хоча знала тільки, як увімкнути комп’ютер. Але нічого, всьому навчилася, — каже вона.
Робота в «Безпечному просторі для жінок» допомогла Олені не лише знайти себе на новому місці, а й швидше інтегруватися в громаду. У межах проєкту жінки могли навчатися основам підприємництва, менеджменту, просування власної продукції та написання бізнес-планів.
За словами Олени, у просторі не було поділу між місцевими мешканками та переселенками. Навпаки, громада підтримувала новоприбулих і допомагала їм адаптуватися.
— У нас не було розділення між жінками. У нас була шалена підтримка від місцевих жінок, — розповідає підприємиця.
Також Олена говорить, що громада активно залучає грантові програми та різноманітні проєкти, які відкривають для жителів нові можливості для навчання, розвитку та започаткування власної справи. Саме завдяки такій підтримці багатьом переселенцям вдалося швидше адаптуватися до життя на новому місці та відчути себе частиною спільноти.
На цьому Олена не зупинилася та вступила до університету.
— У 50 років я вступила до Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Навчаюся на спеціальності «Ландшафтний дизайн», — ділиться вона.
Відновлення власної справи: можливості та гранти
Працюючи координаторкою, Олена не могла подаватися на гранти, оскільки була співробітницею. Однак разом з учасницями проєкту відвідувала всі навчання та опановувала основи написання бізнес-планів. Коли проєкт завершився, вона вирішила використати отримані знання для розвитку власної справи.
Фото з архіву Олени
— Я все слухала, навчалася разом із жінками. А коли проєкт закінчився, почала писати бізнес-плани й подаватися на гранти.
Так їй вдалося отримати дві теплиці від різних міжнародних організацій та мінітрактор. Це стало основою для відновлення власного фермерського господарства вже в Запорізькій області.
— Після завершення проєкту я почала писати бізнес-плани й подаватися на гранти. Від Mercy Corps отримала теплицю, від Dorcas — ще одну, а в межах програми Українського Червоного Хреста — мінітрактор. У 2025 році взяла участь у проєкті «Форсаж», де отримала обладнання для переробки продукції — холодильник, морозильну камеру та іншу техніку, — ділиться вона.
Сьогодні Олена вирощує овочі, зелень і картоплю, частину врожаю продає свіжим, а решту переробляє. У її асортименті соки, напої, консервовані огірки та помідори за власними рецептами. Крім цього, жінка надає послуги кейтерингу.
Попри те, що Олені вдалося відновити власну справу, найбільшим викликом для неї досі залишається відсутність власного житла. За словами жінки, саме воно дає відчуття стабільності, якого багатьом переселенцям бракує навіть після кількох років життя на новому місці.
— Для нас, як для переселенців, житло — це стабільність. Я вкладаю сюди свою душу, свій час, але розумію, що це не мій дім. І тебе можуть попросити звідси піти в будь-яку мить. Оця нестабільність дуже важка саме для ВПО.
Для жінки земля — це не просто робота чи власна справа. Садівництво стало невіддільною частиною її життя, а робота на городі допомагає відновлювати емоційний стан і знаходити внутрішній спокій.
— Якщо мені на душі якось не так, я просто йду на город. Беру сапку, залазю в теплицю, починаю щось робити. Це стовідсоткова терапія. Коли бачиш, як усе росте, отримуєш справжню насолоду від життя.
Втім, попри всі труднощі, вона радить іншим не боятися починати спочатку й використовувати кожну можливість для розвитку.
— Якщо ти не зробиш той крок, ти ніколи не дізнаєшся, чи вийде. Краще жалкувати про те, що ти зробив, ніж про те, що так і не наважився зробити.
Історія Олени показує, що навіть після втрати дому та власної справи відновити життя можливо. Одними із ключових чинників на цьому шляху стали грантові програми та підтримка міжнародних і громадських організацій.
Державні програми та гранти
Держава пропонує низку грантових програм для підтримки підприємництва, розвитку бізнесу та започаткування власної справи.
Підприємці креативної індустрії можуть отримати державний грант у розмірі від 100 тис. до 1 млн грн на розвиток бізнесу, створення нових робочих місць і масштабування діяльності. Програма охоплює сфери медіа, дизайну, кіно, театрів, музеїв, бібліотек, PR, реклами, розробки програмного забезпечення та ігор, а також майстрів народного мистецтва. Подати заявку можна до 27 грудня 2026 року.
Підприємства переробної промисловості можуть отримати державний грант на придбання та введення в експлуатацію виробничого обладнання. Максимальна сума фінансування становить до 8 млн грн, а для відновлення пошкоджених або зруйнованих через війну виробництв — до 16 млн грн. Подати заявку можна до 27 грудня 2026 року.
Фізичні особи, які планують зареєструватися як ФОП, можуть отримати мікрогрант у розмірі 75 тис. грн у межах програми «Власна справа». Кошти можна використати на придбання меблів, обладнання та транспорту для ведення бізнесу.
Урядова програма «єРобота» передбачає гранти до 500 тис. грн на відкриття, відновлення або розширення бізнесу. Кошти можна спрямувати на придбання обладнання, закупівлю сировини, оренду приміщення (до 25% суми гранту) та лізинг.
Благодійний фонд «Дихай» надає гранти представникам малого та середнього бізнесу для часткової компенсації орендної плати за державне майно під час воєнного стану.
У Запорізькій області діє оновлена регіональна грантова програма для малого та середнього бізнесу. Цього року в обласному бюджеті на підтримку підприємців передбачено понад 15 млн грн.
Окремий грант спрямований на підтримку внутрішньо переміщених осіб, які започатковують або розвивають власну справу. Для участі необхідно бути зареєстрованим як ВПО та перебувати на обліку в Запорізькій області. Якщо заявником є юридична особа, частка ВПО у статутному капіталі має становити не менше 51%.
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту «Посилення місцевих медіа для демократичної стійкості та публічного діалогу в Україні», який реалізується та фінансується Фондом Ірондель (Швейцарія). Погляди, висловлені в матеріалі, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію Фонду Ірондель.
