«Туди-сюди і смерть»: запорізький інді-рокер про пташиний світ в піснях, інтерактив для фанатів та любов до рідного міста

«Туди-сюди і смерть» — це сольний проєкт запорізького музиканта Олексія Зубова, у якому електронний інді-рок оповідає про загадковий світ птахів. У квітні 2026 року артист випустив третій EP під назвою «Лелека», у якому підвів підсумки своєї пташиної трилогії. Журналісти SODA поспілкувалися з виконавцем про творчий шлях, провідні образи в піснях та подальші плани

Дитинство та юність 

З Олексієм ми говорили під час його туру під назвою «Маленьке повстання». Попри те, що концерти приурочили до нового релізу, вони також були благодійними. Загалом на них зібрали понад 130 тисяч гривень для бійців «Азову». Виступи відбулися в семи містах України, а наостанок виконавець приберіг концерт у Запоріжжі. Наразі Олексій проживає в Києві, однак завжди вказує, звідки він родом. 

— Я вважаю, що відкидати те, що є частиною тебе, а рідне місто, безумовно, є частиною формування людської особистості і того, як далі розвивається її життя, — це образа самого міста і людей, які були навколо. Не можна забувати своє коріння. Тим паче зараз, коли наші ком’юніті, зокрема музичні, розростаються. 

Родина виконавця майже ніяк не дотична до музики. Єдиним, хто розділяє захоплення Олексія, є його дідусь. Чоловік навіть грав у армійському гурті, коли проходив військову службу в СРСР. 

— Вони наче мали локальну популярність серед свого оточення, але людей розкидало по всьому світу, і все закінчилося. Мій дід був бас-гітаристом, що іронічно, адже зараз це мій улюблений інструмент, — розповідає Олексій. 

Дідусь не полишив музику після армії. Так, чоловік досі викладає нотну грамоту усім охочим. Він активно цікавиться творчістю онука, якого колись вчив грати на своїй концертній гітарі. 

— Я скидував діду музику, як тільки починав її робити. Через те, що він вже має, якщо не досвід аранжування й міксингу, то якийсь досвід наслуханого вуха, то він іноді підказував щось. Але йому подобається.

Олексій зацікавився музикою в підліткові роки. Тоді він відкрив для себе гурт 21 Pilots, який став його улюбленим. Найчастіше Олексій переслуховує їхню платівку Trench, адже вона захоплює музиканта саунд-дизайном та міксингом. Рання творчість колективу надихнула хлопця писати пісні на вагомі теми, а історія успіху підбурювала мрії про велику сцену. 

— Якщо можливо локальному гурту зібрати у своєму рідному місті повний зал (а ДК «Орбіта» буде поменше, ніж цей Огайо Хол, який вони зібрали солд-аутом), то я тоді подумав, що у мене теж є якийсь шанс.

Вперше Олексій виконав власні треки у стінах рідного ліцею «Логос». Про тодішні виступи Олексій з гумором говорить, що «це було давно і неправда». Артист зізнається, що знаходиться ніби «у постійному стані розчарування». Через це він кілька разів кидав музику. Останнього разу це сталося, коли хлопець поїхав навчатися до Києва на юриста.

— Після першого року навчання я зрозумів, що окей, університет ми закінчуємо, а там щось вигадаємо. Я собі дав умовний дедлайн до кінця четвертого курсу. Якщо в мене щось вийде з музикою — так воно і буде. І ось на останньому курсі я випустив «Погляди» і якось воно так і сталося.

Погляди

Взимку 2024 року Олексій на деякий час повернувся до Запоріжжя. У місті він познайомився із менеджеркою лейблу GK Music, яка запропонувала йому співпрацю.   

— На той момент я не знав нічого ні про локальну сцену, ні про українську загалом. Для мене то була така гіперфіксація, бажання влитися в це все. Я мав імпульсивне бажання почати щось робити вже в ефективному плані, а не просто творчо. 

Співпраця стосувалася лише дистрибуції пісень. Олексій розповідає, що не очікував нічого більше, адже завжди покладався на свої сили. 

— Я займаюся всім сам, зокрема обкладинками. Я їх не малюю, але розробляю разом зі своїми подругами, дизайнерками й художницями.

Зима 2024-го стала активним періодом у діяльності Олексія. Він пише купу нового матеріалу, деколи цілими альбомами. Загалом, хлопець дуже вимогливий до своєї творчості. Так, він хотів би, аби його «профіль у Спотіфай виглядав, наче сторінка в Інстаграмі». Тогочасні релізи він зрештою прибрав із відкритого доступу. 

— Для мене дуже важливо мати визначеність у плані наміру. Тобто, що я хочу донести. І коли я не роблю щось з наміром або хтось робить щось не з якимось наміром, а просто щоб зробити — мене це дуже сильно харить. І саме через це я не вважав достатньо потрібними ці альбоми.

Попри це, рання творчість музиканта й досі зберігається на його Патреоні. Це єдиний спосіб для трушних фанатів послухати перші релізи «Туди-сюди і смерть». Ті роботи він іронічно називає «лост-медіа» — тобто такою інформацією, яку важко знайти. 

— Якийсь із альбомів повністю безкоштовний, бо я їх оцінював так: ті, з яких я крінжую менше, вони безплатні. А от там, де більший крінж з мого боку, що я зараз ось так слухаю і думаю: «Це було сміливо….». Це було сміливо — 5 доларів. Все. (сміється). Це такий пейвол крінжі. 

Врешті-решт Олексій починає спочатку. Першим серйозним успіхом хлопця став трек «Погляди» — зухвалий інді-рок про кохання. Наразі він сумарно має понад півтора мільйона прослуховувань на Spotify і Youtube Music. Перший варіант кліпу музикант знімав у рідному Запоріжжі на фоні будинків-башт у Соцмістечку. Проте фінальний результат не влаштував музиканта.

— У квітні я зрозумів, що випущу «Погляди», і вже десь у травні придумав, яку ідею зробити, а саме лірик-відео з проєктором. Знайшов людину, яка може мені його дати. То вже було в Києві. Мені здається, це поки що, напевно, найкреативніша штука, яку я робив у плані зйомок.

Кадр із кліпу «Погляди»

Крук

«Погляди» стали першим синглом дебютного EP, який отримав назву «Крук». Реліз розпочав цілу серію робіт про чудернацький світ, у якому над людьми панують птахи. 

— Коли перед тобою чистий лист, у тебе набагато більше креативного простору. І коли я випустив «Погляди», я вже знав, що далі випущу трек «Туди-сюди і смерть». Однак я не мав жодного поняття, що буде потім. Я думав, що випускатиму одну пісню щомісяця. І коли я закінчив «Я знаю, чому ти плачеш», тоді в мене і з’явилася ідея про концептуальні релізи саме в рамках проєкту «Туди-сюди і смерть».

Оповідь є важливим елементом в творчості Олексія. Сюжетні вставки навіть супроводжують живі виступи артиста. Амбіції про концептуальний альбом хлопець виношував ще підлітком. Тодішніми задумами він ділився у соцмережах.   

— Я писав всілякі описи і пояснення, про що це все, навіщо це все і як воно має розгортатися. Загалом, ідеї існують ще з 16 років. Мені, напевно, цікавіше розказувати і легше ділитися своїми переживаннями через вигадане, прям максимально вигадане.

Саме на треку «Я знаю, чому ти плачеш» зʼявляється ключовий образ у творчості Олексія — птах крук. За сюжетом саме він бере контроль над думками і тілом ліричного героя. Музикант каже, що образ крука зазнав багато змін із плином часу. Тоді він був радше негативним символом, головним антагоністом у всесвіті співака. 

«Названим братом» крука з альбому є крук із класичного вірша Едгара Аллана По — The Raven. Звідти ж Олексій взяв натхнення на образи птахів. Усе це — відголоски багаторічної зацікавленості хлопця поезією. Одного разу він навіть написав музику на вірш Василя Симоненка «Море радості». Трек не перетнув стадію демки та наразі недоступний для слухачів. 

— Це був перехідний етап до того, щоб почати римувати рядки, міксувати їх між собою. Мені був цікавий принцип, як поєднуються слова й склади, щоб це було цікаво слухати, щоб це приємно чухало вухо. І коли я зрозумів, що можна не тільки писати вірші, а ще й пісні, що їх можна поєднувати з музикою, то якось вже стало цікавіше в два, а то й у три рази. 

Рубікон

Сюжетна арка «Крука» продовжується у другому ЕР під назвою «Рубікон». У ньому вперше згадується другий важливий птах у творчості Олексія — лелека. 

— Для мене лелека завжди символ захисту і якогось спокою. Це може бути як спокій звичайний, так і надмірний, як депресивність. Тому всі образи, які є по птахах, приймають деяку дуальну форму. Так само, як крук може бути як деструктивним, так і надихати на великі речі, на досягнення висот. Тож лелека може як приносити спокій, так і примусити лежати в ліжку по 20 годин на день.  

Олексій розділяє свої пісні на лорні (такі, що штовхають сюжет) й ті, які можна слухати без всякого контексту. Деякі треки він перероблює до невпізнаваності. Так, на «Рубіконі» є пісня «Дніпро», від задуму й до запису якої минув цілий рік.

— Це важка історія, чи вважається вона лорною? Скоріше так, ніж ні. Це як трек Шредінгера. Якщо його сприймати окремо, то це моя прикольна душевна історія про Запоріжжя. Якщо дивитися в лорі, то тоді не дуже зрозуміло, чому Дніпро. Однак там виражена конотація сюжетної лінії, яка йде в «Рубіконі», про те, що треба перетнути протоку, дістатися іншого берега.

Кожен реліз «Туди-сюди і смерть» супроводжується зміною стилю. Інакше Олексію стає нудно працювати в одному жанрі. Також це чудові ліки від творчої кризи. Наприклад, на «Рубіконі» вперше зʼявляються елементи аналогового горору. Це підвид жахів у стилі «знайденої плівки», візуал яких нагадує фізичні носії на кшталт vhs–касет, старих аудіо та відеозаписів тощо.  

— Це був скоріше цікавий експеримент. Я хотів зробити лірик-відео до треку «Шкода», щоб воно потім з’єдналося плюс-мінус в один ролик. Тож, думаю, це прийшло до мене за кілька місяців до того.

Кадр із відео «Як вижити на Спектрі?», приклад аналогового горору  

Так, Олексій вводить у сюжет зловісну організацію «С.П.Е.К.Т.Р.» та її таємничі експерименти. Важливою деталлю є пристрій «модуль», який головному герою дарує лелека. Історію Олексій оповідає завдяки відеокріпіпастам, які сам і монтує. Інколи музикант переймається тим, що вплітає забагато сюжету до пісень. 

— Я намагаюся зробити так, щоб слухачам не було необхідно занурюватися глибоко в лор, аби насолоджуватися піснями. Так, я трошечки загнув із ним на новій частині, хоча мені це навіть сподобалося. На мою думку, це більше уклін фанатам, які дивилися і знаходили всі відповіді на ARG на сайті. 

Експерименти з ARG

ARG — це інтерактивна гра, учасники якої розгадують головоломки, заховані на різних медіаплатформах. Олексій є першим артистом в Україні, який експериментує з подібним форматом. Свої загадки він публікує на офіційному сайті проєкту. Їхнє вирішення веде до сюжетних підказок. Чергове ARG Олексій запустив напередодні виходу третього EP — «Лелеки». 

— Підготовка до ARG займає дуже багато часу, бо коли я придумую одну ідею, у мене одразу зʼявляється ще 10. Зупинитися на якійсь одній дуже важко. Мені завжди подобалося поєднання різних зашифрованих повідомлень і те, як їх можна комбінувати. Тому, коли я вже втомився від азбуки Морзе ще 7 років тому, то почав шукати інші методи шифрування. Цього разу я доліз до шифру, який іноді кличуть шифром Моцарта. Це через кількість і назву нот, які були зіграні в тій чи іншій композиції або проміжку.

Олексій зізнається, що трохи намудрив з останньою головоломкою, але достатньо, щоб аудиторія зрозуміла вирішення. 

— Я дав одну підказку, і лише тоді почали з’являтися люди, які пройшли це ARG. До цього за три тижні ніхто не здогадався.

Ті, хто пройшли усі квести, отримували винагороди та ранні доступи до релізів. Відтак перше ARG вело до тізера пісні «Дніпро», друге — до безплатних квитків на тур, третє — на ексклюзивний мерч «Лелеки». 

— У Телеграмі є ціла група на сто людей, яка присвячена якраз обговоренню цих лорних постів, записів на сайті. Я дуже пильно слідкую за цією спільнотою. Для мене то було спочатку неочікувано. Це ж все організовано, розкидано на деякі категорії: тут канон, там не канон, ще щось. Мене вразило, що людям настільки не все одно.

Захований лор на сайті проєкту «Туди-сюди і смерть»

Олексій активно розвиває своє комʼюніті і спрямовує на це багато сил. Він вважає, що артисти часто не турбуються про те, щоб вибудовувати прямий зв’язок з аудиторією.

— Зараз головна мета артиста — створити фандом. Якщо випасти з кола трендів і вдачі ТікТоку, завжди залишиться частинка фанбази, яка буде слухати треки. І артисти не мають сприймати це за дане, що вони такі класні. Ні, завжди з’являється щось нове. Але оцей емоційний зв’язок — це те, що вони мають вибудовувати дуже обережно.

Лелека

У квітні 2026 року Олексій випустив фінальну частину пташиної трилогії — EP під назвою «Лелека». Для Олексія цей реліз значить дещо більше, ніж повноцінне відкриття нового птаха. Виконавець говорить, що на початку творчості ним керувало досягаторство, яке не давало йому зупинитися на півшляху. Воно зрештою й призвело до вигорання, що відобразилося на темах «Крука». 

Зараз «Лелека» дзеркально відображає інший стан виконавця, спрямований всередину, більше в себе. 

— Для мене дуже важливо не втрачати цю межу між тим, що я функціоную як людина і можу піклуватися за собою, і не впадати в депресивні епізоди. «Лелека» якраз є образом балансу між цими двома станами. Саме тому туди включаються треки про осягання свого внутрішнього стержня, малювання знаків, щоб не заблукати.

Улюбленою книгою Олексія є «Тисячоликий герой» американського релігієзнавця Джозефа Кемпбелла. Вона про те, що кожна історія бере свій початок із мономіфу, так званого шаблону подорожі героя. Впродовж неї протагоніст переживає три акти: відхід (поклик до пригоди), ініціація (випробування на шляху) та повернення новим собою. 

— Перший акт стався в моменті з «Круком», і там відбулося прийняття подорожі героєм. Я не вважаю, що другий акт закінчився, бо я запланував більше історій і те, що має відбутися. У мене є нав’язлива ідея зробити пісні про стани, в яких я знаходжуся. І думаю, що наступна частина, можливо, стане такою роботою. (…) Тож «Лелека» — це усвідомлення сили, якою може набути герой. 

Досягнення і плани на літо

Головним досягненням у цьому році Олексій називає тур «Маленьке повстання». Так, він намагався зробити публіку частиною шоу. 

— Мені дуже подобається проводити інтерактивний спів. Це одразу додає залученості і для людей, і для мене, бо я відчуваю їхню віддачу. Наприклад, у пісні «Дніпро» існують беквокали на останніх кількох фразах кожного рядка. На концертах люди співають саме їх, тому з’являється цікава перекличка голосів.

На думку Олексія, ці переспіви обʼєднують слухачів, роблять їх одним цілим. Він дуже радіє, коли йому пишуть, що знайшли нових друзів на концертах.

Виступи гурту супроводжує іронічна кричалка «О-ЛЕГ». Це імʼя барабанщика, який є постійним учасником лайвбенду «Туди-сюди і смерть». Разом хлопці розвиваються, як музиканти, і придумують цікаві ідеї для живих виступів. Сам Олег родом із Чернівців. Хлопці познайомилися в Києві, коли Олексій шукав барабанщика на Koza Music Battle — змаганні молодих гуртів зі всієї України. 

— Якщо я розглядаю, що лайвбенд може збільшуватися, то це для великого київського концерту. Я знаю прекрасних гітаристів, яких я міг би запросити, щоб вони виконували ці партії. Однак я люблю формат, коли лише дві людини на сцені. Мені це дуже імпонує.

Олег, барабанщик лайвбенду «Туди-сюди і смерть» 

Олексій каже, що музика займає більшість його думок. Однак він не може назвати її основним заняттям. Концерти й сонграйтинг він поєднує із звичною роботою. Хлопець працює репетитором з англійської.

— Я іноді розказував учням, що граю музику. Це було ще до випуску «Поглядів». Вони цікавилися, я скидував якісь треки. А зараз я навіть набираю учнів через Інстаграм, тому, напевно, переважна більшість все знає. Один з учнів приїхав на концерт до Києва, не попередивши мене про це. Він привіз на розіграш, як лот, пак із шістьма пляшками коли. Ми їх тоді розіграли за донат, і вони пішли за 8 тисяч гривень.

Паралельно Олексій готується до літніх фестивалів, зокрема до «Файного міста». Виступ відбудеться на Light Stage у Львові. 

— Це буде вже вдруге. Минулого року я виступав на Underground Stage. Після цього розпочалася наша співпраця з «Файне Events». Вони ж організували цей тур, за що я їм дуже вдячний. Це, напевно, для мене найцінніше досягнення — отримати весь цей досвід співпраці. 

Також ніхто не відміняв відпочинок. Після гастролів Олексій зосередиться на особистих справах, аби потім повернутися до написання пісень. 

— Я зараз переїжджаю на іншу квартиру. Зміна місця дасть натхнення на щось нове. Але той план, який вже є, — це точно підготувати нову програму на фестивалі, відрепетирувати її і зробити візуал. 

Слідкувати за творчістю «Туди-сюди і смерть» можна на стрімінгових сервісах Spotify та Youtube Music. Також Олексій активно веде Телеграм та Інстаграм, де публікує тизери релізів та «внутрішню кухню» сонграйтингу.

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.