Хортиця — одне з найбагатших на історію місць у Запоріжжі. Попри усталений стереотип, острів зберігає в собі памʼять не тільки періоду козаччини. Тут зібрався справжній культурний мікс різних епох: камʼяної доби, скіфських часів, Київської Русі тощо.  

SODA разом із науковим співробітником заповідника «Хортиця» Олегом Власовим проведе вас скарбницею історії на Дніпрі та розкаже про таємниці, які вона в собі зберігає

Камʼяна баба половецька 

У найпівнічнішій частині Хортиці, прямо навпроти греблі, над Дніпром нависає скеля під назвою «Верхня голова». Усього на острові таких голов три — ще є Середня та Нижня. Однак саме на Верхній розташована одна із камʼяних баб половецької культури. Встановили її не так вже давно — у 1980-х роках під час облаштування Національного музею «Хортиця». Слово ж «баба» походить із тюркської мови та означає «батько».

  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони

Самі ж половці жили на острові приблизно в 11 столітті. Пан Олег розповідає, що на відміну від інших народів Причорноморського степу, половці ставили такі стели не тільки чоловікам, а й жінкам.

Олег Власов, молодший науковий співробітник заповідника «Хортиця»

Ця ж камʼяна баба стоїть тут не дарма. На 10 метрів нижче від вершини Верхньої голови ховається Змієва печера. Але чому ж Змієва? Пан Олег розповідає, що колись існувала легенда, що нібито в цій печері жив триголовий змій:

— Він ночами вилітав зі свого лігва, світився та осяював все навкруги. Іноді нападав на людей, їв скотину, але на козаків не нападав, — із усмішкою розповідає пан Олег.

Змієва печера. Фото: Національний заповідник «Хортиця»

На жаль чи на щастя, жоден триголовий змій у печері ніколи не жив. Однак у 19 столітті тут знайшли козацький схрон із різною зброєю та одягом.  

Місце (не)загибелі князя Святослава

Усього за декілька метрів від Верхньої голови можна натрапити на памʼятний знак. Він сповіщає, що саме тут, ймовірно, у 972 році загинув князь Святослав Ігорович. Насправді ж, точне місце смерті славетного Рюриковича не збереглося у жодних історичних записах:

— «В рік 972 пішов Святослав у пороги, і напав на нього Куря, князь печенізький, і вбили вони Святослава, і з черепа його зробили чашу, і пили з неї, окувавши золотом». Ось і все, що ми про це знаємо, — цитує для нас «Повість минулих літ» пан Олег. 

  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони

Версія, що саме на Хортиці пав у бою Святослав, виникла у 20-му столітті. У 1928 році під час будівництва ДніпроГЕСу у намулі Дніпра знайшли пʼять мечів періоду 10 століття. Вже у нашому тисячолітті, а саме у 2011 році, за кількасот метрів звідси дослідники знайшли ще один меч того ж періоду. Його одразу ж охрестили «мечем Святослава». Насправді, точне його походження невідоме. 

У 10 столітті через Хортицю проходив відомий торговельний шлях «із варяг у греки». За словами пана Олега, навіть тоді острів був священним місцем для багатьох торговців, які пропливали повз нього. Однією із версій походження знайдених мечів може бути жертвоприношення: 

— Тут ріс величезний дуб, біля якого купці, вікінги та словʼяни приносили жертви своїм богам. І от якраз у вікінгів був цікавий звичай: у священних місцях вони викидали дорогоцінну зброю. І, можливо, свідченням такої жертви і стали ті мечі, — ділиться пан Олег.

Царські меблі на воді

Наступна наша точка хоч і не така старовинна, однак від того не менш цікава. До того ж, доволі мальовнича. Пагорб єдності або великий курган. Зʼявився він нещодавно — у 1971 році, коли тільки починалося зведення музею історії запорозького козацтва.

  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони

Із пагорба відкривається краєвид на відомі запорізькі пороги. Усього 4 роки тому усі вони були під водою. Після підриву росіянами Каховської ГЕС у 2023 році рівень води на цій частині Дніпра істотно впав, через що й оголилися всі ці камені.

Кожен із порогів має власну історію. Ті, що лежать ближче до правого берега, мають назву «Три стовпи». Найбільший з них у народі кличуть «Диваном Катерини».

  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони

Така химерна назва виникла через стару легенду часів 19 століття:

— Начебто цариця Катерина, яка подорожувала по Україні в 1787 році, на цій скелі разом зі своїм фаворитом Потьомкіним пила там чай. А може, ще й не тільки чай, — іронізує пан Олег.

Насправді ж під час своєї подорожі Катерина II зупинялася у селищі Верхня Хортиця неподалік від 700-річного дуба. Однак назва все одно закріпилася в народній памʼяті. 

Кромлехи

На шляху до «Запорізької Січі» можна натрапити на найстаріше святилище на всьому острові — кромлехи кінця 5-го тисячоліття до нашої ери. 

  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони

Знайшли святилище абсолютно випадково. Під час будівництва «Запорізької Січі» у 2005 році на його місці проводили земляні роботи, під час яких і виявили стародавню памʼятку. Вже під час розкопок археологи виявили, що кромлехи слугували місцем поховання дітей. До того ж, серед решток вдалося знайти ще й мідні намистини. Пан Олег розповідає, що у ті часи подібні предмети були цілим статком. Намисто ж на місці поховання може свідчити про велику шану до померлих.

Цікава деталь — самі ці кромлехи є лише реконструкціями. Справжні ж наразі зариті під землею на цьому самому місці.

Запорізький Стоунхендж

Якщо після Січі завернути вправо, то можна натрапити на дуже священне місце для сучасних язичників — святилище Брагарня. До війни саме тут щотижня запорізькі язичники збиралися на служіння. Місце обрали недаремно. Каміння у цьому святилищі зорієнтоване за небесними світилами так само, як і англійський Стоунхендж.

  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони
  • Скарбниця на Дніпрі: як Хортиця об’єднала язичницькі святилища, скандинавські мечі та козацькі схрони

Саме ж святилище виникло ще у 20-му столітті до нашої ери. За словами пана Олега, протягом тисячі років воно притягувало давніх людей. Різні народи, які проживали на цій території, вклонялися тут своїм богам. На користь цього свідчить те, що під час розкопок під камʼяними закладками археологи знаходили горщики різних епох. 

У 19 столітті ходили чутки, що саме тут козаки сховали скарб. Однак під час розкопок дослідники знайшли тільки купу каміння, дужку від казана та ручку від скрині.

Завантажити ще...