Не Клопотенком єдиним: що відбувається зі шкільним харчуванням в Запоріжжі
Шкільне харчування в Україні знову опинилося в центрі обговорень, зокрема й в Запоріжжі. Батьки скаржаться на смак і якість страв, водночас інші кажуть, що їжа стала більш збалансованою та корисною.
Ми вирішили дізнатися, чим саме годують дітей, чи подобається їжа дітям, хто формує меню та як працює система шкільного харчування
Відомо, що реформа шкільного харчування в Україні стартувала у 2020 році за ініціативою Олени Зеленської. Того ж року уряд затвердив план її реалізації (розпорядження Кабміну №1008-р), а також оновив ключову нормативну базу. Зокрема, ухвалили:
- новий санітарний регламент для шкіл
- оновлені норми та порядок організації харчування
- гігієнічні вимоги до виробництва та обігу продуктів
- рекомендації щодо закупівель
- настанови щодо впровадження системи НАССР
У 2022 році школи та дитсадки перейшли на нове меню, затверджене МОЗ: у стравах зменшили кількість цукру та борошна, натомість збільшили частку овочів і фруктів.
У межах реформи шеф-кухар Євген Клопотенко розробив оновлений збірник рецептів для шкільних їдалень. У 2024 році його доповнили — зокрема, додали безлактозні та безглютенові страви.
Збірник погодили профільні установи, а школи отримали його безкоштовно. Водночас він має рекомендаційний характер — заклади освіти не зобов’язані готувати саме за цими рецептами, але можуть використовувати їх при формуванні меню.
Водночас харчування має відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України №305, яка встановлює норми, склад і якість страв для дітей.
Яка ситуація в Запоріжжі
Наприкінці 2024 року в запорізьких школах для учнів 1–4 класів, які навчаються офлайн, запровадили кейтерингову систему харчування. У 2025 році її розширили, оскільки до програми долучили дошкільнят 3–6(7) років та учнів 5–11(12) класів.
Як повідомила Регіна Харченко, меню розробляють на чотири тижні відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №305, погоджують із Держпродспоживслужбою та формують із урахуванням рекомендацій Євгена Клопотенка (з певними змінами).
Учні отримують безоплатне гаряче харчування, однак їжу не готують у Запоріжжі. Готові страви щодня доставляють із Дніпра, а в школах їх лише розігрівають і подають.
Водночас у місті триває реконструкція харчоблоків, щоб у перспективі готувати їжу безпосередньо в закладах освіти.
Програму фінансують за рахунок державної субвенції, міського бюджету та підтримки міжнародних партнерів. Раніше ми також писали про одноразове паковання та небезпеку, яку воно може нести. Саме після цього матеріалу ми отримали купу коментарів стосовно якості харчування, тож вирішили розібратися і з цим аспектом.
Хто формує меню у школах Запоріжжя
Щоб з’ясувати, за яким меню та рецептами організоване харчування у запорізьких школах, ми направили інформаційний запит до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.
У ньому просили надати копії затверджених меню (щоденних, тижневих або чотиритижневих), копії технологічних карт страв, за якими готують їжу в межах кейтерингу, інформацію про нормативні документи, на основі яких сформовано меню, а також пояснити, хто саме розробляє та затверджує рецептури — замовник чи підрядник.
У відповіді департамент повідомив, що меню для закладів освіти розробляє надавач послуг харчування відповідно до державних вимог і погоджує Держпродспоживслужба з урахуванням віку дітей. У школах і садочках використовують чотиритижневе сезонне меню, яке подавалося у складі тендерної пропозиції та є в кожному закладі.
Також зазначили, що дотримання рецептур і технологічного процесу контролюється, а технологічні карти страв перевіряють фахівці Держпродспоживслужби на відповідність нормам харчування й калорійності.
Водночас самі технологічні карти страв, тобто документи, які містять точний склад і пропорції інгредієнтів, — у відповіді не надали, пояснюючи це тим, що меню та рецептури розробляє сам підрядник, використовуючи рекомендовані збірники рецептів (зокрема Євген Клопотенко та інші методичні матеріали), відповідно до вимог Постанови КМУ №305.
З такими ж питаннями ми звернулися і до виконавця послуг — ТОВ «ДВ КОМПАНІ», однак відповіді на момент публікації не отримали.
Чим годують школярів у Запоріжжі та які питання виникають до раціону
Департамент все ж надав чотиритижневе меню для шкіл із переліком страв для трьох вікових груп: дітей від 6 до 11 років, від 11 до 14 років та від 14 до 18 років. Для кожної групи окремо вказані порції, калорійність та харчова цінність. Поглянемо на один з тижнів цього меню.
У понеділок для школярів передбачені бутерброд із цільнозернового хліба з сиром, ікра кабачкова, гуляш з м’яса курки, каша ячна в’язка, свіжі фрукти, чай та цільнозерновий хліб. Загальна калорійність такого прийому їжі для дітей 6–11 років становить понад 500 ккал, а для старших учнів понад 700 ккал.
У вівторок у меню входять салат із буряка з зеленим горошком, картопляне пюре з орегано, курячі нагетси, кетчуп, свіжі фрукти та кефір.
У середу дітям пропонують перець солодкий підсмажений, скрамбл, гречану кашу з чебрецем, йогурт, свіжі фрукти та хліб.
У четвер передбачені салат із варених овочів, риба з кисло-солодким соусом, розсипчастий рис з орегано, свіжі фрукти, кефір та хліб.
У п’ятницю школярам пропонують моркву припущену з родзинками, спагеті з вершковим маслом, сирну запіканку, ягідне кулі, свіжі фрукти та фруктовий сік.
Цікаво, що в меню регулярно присутні солодкі страви та напої, а саме сирники, запіканки, соки, ягідні соуси та каші з родзинками, що може викликати питання щодо балансу цукру в раціоні дітей.
Також основу харчування часто складають каші, макарони, картопля та хліб. В окремі дні один прийом їжі включає одразу кілька страв, що може свідчити про збалансованість раціону, але водночас ставить питання, чи діти справді з’їдають весь обсяг їжі.
Відгуки батьків школярів
Думки батьків і дітей щодо нового формату харчування розділилися. Частина з них задоволена якістю та різноманітністю страв, однак інші критикують їхній смак і зовнішній вигляд. Деякі батьки також зазначають, що діти взагалі відмовляються їсти запропоновану їжу.
Підписники, які звернулися до редакції, кажуть, що система шкільного харчування поки далека від ідеалу і потребує посиленого контролю та регулярних перевірок. На їхню думку, варто також запроваджувати періодичні опитування серед дітей і батьків, щоб враховувати реальні відгуки.
Водночас вони зауважують, що частина проблеми може полягати не лише у смаку, а й у зовнішньому вигляді страв, оскільки їжа іноді виглядає непривабливо, через що діти відмовляються її їсти.
Окремо батьки наголошують на необхідності жорсткішого контролю якості. За їхніми словами, траплялися випадки, коли в їжі знаходили сторонні предмети або неякісні продукти, зокрема хліб із пліснявою чи навіть шматки пластику.
Юлія
— Вдома дитина їсть звичну їжу, а саме борщ, пюре, котлети, макарони, йогурти. Як і більшість дітей, любить і картоплю фрі, і нагетси, але також їсть супи та борщі. Щодо шкільного харчування, то дитина казала, що не смачно. Каші розварені як клей. Я вважаю, що навіть дієтична їжа може бути смачною: під час перебування в лікарні дитина їла все без проблем. Бувало й так, що дитина просила давати їжу з собою, а шкільні обіди забирали додому. Багато дітей у класі теж не їли — несли додому: хто собакам, хто котам.
Водночас вона вважає саму ідею шкільного харчування правильною. Жінка зазначає, що це зручно для батьків, а діти можуть бути вибагливими.
Ольга
Ольга розповідає, що вдома її дитина харчується доволі різноманітно — їсть каші, макарони, картоплю, м’ясо, супи та солодке. Водночас до більш корисної їжі ставиться без особливого ентузіазму.
За її словами, у школі ситуація значно гірша: дитині не подобається ні смак, ні вигляд страв, тому він майже не їсть шкільну їжу. Як приклад, вона наводить випадок, коли макарони подавали з м’ясом, яке, за її словами, спочатку варили в борщі, а потім додали до страви разом із капустою.
Через це дитина часто відмовляється від шкільних обідів, і мама дає їй їжу з собою. Ольга вважає, що проблема саме в якості приготування страв, а не у вибагливості дітей.
Анастасія
— Їжа не ідеальна, так, є мінуси, але загалом збалансована та смачна і дієтична: мінімум спецій, масла та жареного. Дітей теж питала: їм подобається, особливо сирники, мітболи, рибні котлетки. Якщо ви звикли їсти купу спецій, майонез на майонезі і з цукром всюди, то вам може бути і не смачно, але мені по солі вистачає, по цукру теж.
Своїми спостереженнями щодо шкільного харчування також поділилися вчителі.
— Діти загалом нормально ставляться до корисної їжі, бо звикли до неї вдома, але овочі в школі майже не їдять, а саме тушену капусту, буряк чи горошок. Не люблять також рибу, особливо рибні котлети, і яйця на пару. М’ясо їдять охочіше, якщо це курка або котлети. Харчування корисне, але часто прісне й несмачне. Бувають дні, коли подають вівсянку на воді, сирники без джему та варену моркву — такі страви діти сприймають погано. Чай несолодкий, тому деякі приносять цукор із дому, — розповідає одна з вчительок.
Ще одна вчителька додає, що багато залежить від того, де саме готують їжу і в якій школі її подають:
— Навіть за відгуками видно, що в різних закладах ситуація різна. Я сама куштувала ці страви. Так, дещо потребує доопрацювання, наприклад, є салати, які навіть дорослим важко їсти. Але загалом їжа смачна і збалансована. Для більшої конкретики варто було б перевіряти не лише смак, а й реальний склад страв. Наприклад, у котлетах — скільки насправді м’яса, у рибних стравах — скільки риби, а в сирниках — скільки сиру. На смак вони дітям подобаються, але за текстурою виникають питання, чи це особливість рецептури, чи там більше борошна, манки або інша технологія приготування, — розповідає ще одна вчителька.
Відповідь Клопотенка та куди звертатися
Водночас у Запоріжжі та інших містах України шеф-кухаря, ресторатора та блогера Євгена Клопотенка, який розробив оновлене меню для шкільного харчування, неодноразово критикували через те, що запропоновані страви діти вважають несмачними.
У відповідь на такі зауваження Євген Клопотенко наголосив, що не є відповідальним за безпосереднє приготування їжі в шкільних їдальнях.
— Стоп. Я не чиновник. Не міністр. Я не людина, яка надає послуги харчування в їдальнях. Я — кухар та громадський активіст. Але так вийшло, що саме я став обличчям реформи. Я підняв проблему, дав інструмент у вигляді рецептів, бо хотів, щоб українські діти їли краще. Але я не стою біля кожної плити, — пояснив кулінар.
Також Клопотенко нагадав батькам та опікунам, що у разі незадоволення якістю шкільного харчування важливо не обмежуватися лише скаргами в соцмережах, а звертатися безпосередньо до відповідальних структур:
- на рівні школи — класний керівник, директор школи, батьківський комітет;
- на місцевому рівні — управління освіти районної/міської ради, департамент освіти ОДА;
- на національному рівні — Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство економіки України, Держпродспоживслужба.
Висновки
Реформа шкільного харчування, попри впровадження чітких державних норм, на практиці викликає низку запитань як до якості страв, так і до рівня контролю за їхнім приготуванням.
У Запоріжжі систему організовано через кейтеринг. Це зручно і дешевше, але через доставку з іншого міста страви можуть втрачати вигляд і ставати менш привабливими для дітей, адже готову їжу доставляють з іншого міста й повторно розігрівають. Водночас зазначимо, що у місті триває реконструкція харчоблоків, щоб у майбутньому готувати дітям безпосередньо в закладах освіти.
Думки батьків свідчать про те, що системі бракує контролю. Проте вони мають право самі ініціювати перевірки та звертатися до відповідальних органів, якщо виникають питання до якості харчування, а саме звертатися до школи, місцевої влади, наприклад, написати листа на Департамент освіти та науки на пошту — reception.don@zp.gov.ua
Також ви можете звернутися до державних органів, наприклад, до Держпродспоживслужби, також написавши їм листа на пошту office@gudpss-zp.gov.ua
Попри надане чотиритижневе меню з калорійністю та запевнення про дотримання норм, відсутність відкритого доступу до технологічних карт і точного складу страв не дає змоги повною мірою оцінити якість і процес приготування.
Варто також враховувати, що Євген Клопотенко, якого часто критикують, не відповідає за реалізацію харчування на місцях. Його рецепти мають рекомендаційний характер, тоді як за приготування та організацію відповідають підрядники та місцева влада. Тому у разі проблем ключову роль відіграє не автор меню, а система контролю та реагування на скарги.