Мистецтво під звуки сирен: як Запорізький обласний художній музей шукає новий шлях
Запорізький обласний художній музей оновлює концепцію роботи під керівництвом нової директорки. Попри те, що нині всі зусилля колективу зосереджені на збереженні та евакуації фондів, музей готує масштабний план культурних подій на найближчі пів року. Як заклад трансформується під звуки сирен, оновлює свою медійну присутність і допомагає запоріжцям знаходити емоційну рівновагу – читайте в нашому матеріалі
За стінами Запорізького обласного художнього музею панує особлива тиша. Не та, що буває в порожніх залах, а та, яка народжується поруч із полотнами, де кожна картина має власний голос. Сьогодні ця тиша звучить інакше — її час від часу переривають сигнали повітряної тривоги. У прифронтовому Запоріжжі художній музей — це не лише місце зберігання творів, а й один із культурних осередків, де можна відпочити душею, пізнати мистецтво та відкрити для себе нові погляди на світ.
Історія Запорізького обласного художнього музею розпочалася 29 вересня 1971 року, коли місто святкувало своє 200-річчя. Уже 2 лютого 1972 року запоріжці вперше переступили поріг нового храму мистецтва. Сьогодні, попри щоденні вибухи та близькість фронту, музей продовжує працювати й не планує зупиняти свою діяльність.
Час змін та захисту фондів
Нині Запорізький обласний художній музей розпочинає новий етап розвитку. Із 28 квітня заклад очолює Леніана Елоян, яка разом із командою працює над оновленням концепції музею та пошуком нових можливостей для його розвитку.
— Реконструкцій у музеї не проводилося багато років. Але зараз ми працюємо над удосконаленням діяльності, шукаємо нові можливості для розвитку музейного простору та роботи установи за призначенням, — зазначає нова директорка.
Втім, першочерговим завданням сьогодні залишається не тільки оновлення експозиційних залів, а й збереження музейної колекції. Уже чотири роки працівники займаються пакуванням експонатів, їх евакуацією та підготовкою до можливого переміщення. У нинішніх умовах безпека фондів стала одним із головних напрямів роботи музею. Водночас колектив музею продовжує працювати, зберігати культурну спадщину та створювати можливості для знайомства з мистецтвом навіть у непростий для країни час.
— Всі сили ми спрямовуємо на процеси, пов’язані саме із убезпеченням та збереженням наших фондів. Безперечно, ми віримо в покращення безпекової ситуації та маємо амбітні творчі плани на реалізацію цікавих мистецьких проєктів. Одним із таких напрямів обов’язково стане пленер, — ділиться пані Леніана.
Серед головних викликів сьогодні — захист музейних цінностей, безпека працівників і відвідувачів, а також збереження культурного життя міста. У музеї наголошують, що навіть під час війни мистецтво залишається важливою частиною життя громади, адже допомагає людям знаходити внутрішню опору й хоча б ненадовго відволікатися від постійної напруги.
— Важливо не лише зберігати мистецьку спадщину, а й залишатися відкритим простором для спілкування, натхнення та культурного розвитку громади, — наголошує директорка.
Музей, який прагне бути ближчим
Попри складні обставини, команда музею вже працює над новими проєктами. Найближчим часом планують представити оновлений формат роботи закладу, а також анонсувати низку виставок, лекцій, творчих зустрічей і майстер-класів, які мають залучити нову авдиторію та підтримати інтерес до діяльності музею.
Наразі виставковий зал прикрашає експозиція «АРТ 96/26» під гаслом «Від передчуття свободи до тримання тилу», приурочена до Дня Конституції України. Вона об’єднала роботи із фондів Запорізького обласного художнього музею та полотна сучасних авторів. Виставка проводить паралель між мистецтвом 1990-х, яке передувало суспільним змінам, і сьогоденням, коли свобода, закріплена Конституцією, знову проходить випробування війною.
Окрім нових експозицій, музей активно впроваджує сучасні технології. Відтепер відвідувачі можуть здійснити VR-подорож виставкою картин Марії Примаченко, де не лише побачать її роботи у віртуальному просторі, а й зможуть взаємодіяти з ними.
Особливу увагу приділяють розвитку комунікації з відвідувачами. У музеї планують активніше вести офіційний сайт і посилити присутність у Facebook та Instagram. За словами Леніани Елоян, команда працює над оновленням концепції соціальних мереж і загалом медійної присутності установи. Саме через ці інформаційні ресурси відвідувачі зможуть дізнаватися про нові виставки, лекції, майстер-класи та інші культурні події.
Одним із постійних форматів роботи музею залишаються майстер-класи, анонси яких публікують на сторінці у Facebook. Нещодавно мисткиня Ольга Харьякова провела майстер-клас «Релакс», під час якого учасники створювали власні акварельні пейзажі.
Тематика таких заходів формується як з ініціативи музею, так і за пропозиціями художників. Водночас організатори уважно дослухаються до побажань авдиторії, щоб програма залишалася актуальною та цікавою для різних категорій відвідувачів. Важливою складовою діяльності музею залишається співпраця з митцями.
Поки що музей не має окремих спеціалізованих програм для дітей, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку чи інших вразливих категорій населення. Водночас керівництво запевняє, що відкрите до таких ініціатив і планує розвивати цей напрям у майбутньому.
Культура як опора
Широкомасштабне вторгнення змінило не лише повсякденне життя українців, а й саме розуміння того, навіщо сьогодні потрібні музеї. Якщо колись вони були місцем спокійного знайомства з мистецтвом, то тепер дедалі більше стають простором психологічного перепочинку.
Саме такою бачить роль Запорізького обласного художнього музею й Леніана Елоян.
— У цей непростий час художній музей має стати осередком культури та духовної підтримки. Тут люди можуть відволіктися від щоденних тривог, доторкнутися до мистецтва, отримати нові враження, натхнення та емоційне відновлення, — підкреслює пані директорка.
У час, коли війна щодня випробовує місто на міцність, такі простори стають не лише сховищем мистецької спадщини, а й місцем, де люди можуть хоча б ненадовго відчути спокій, знайти натхнення й переконатися, що життя Запоріжжя триває попри всі виклики.
— Ми прагнемо, щоб кожен відвідувач залишав музей із позитивними враженнями, новими думками та натхненням. Наша мета — дарувати естетичне задоволення, заохочувати до творчості, відкривати нові горизонти у світі мистецтва та створювати простір для культурного розвитку й спілкування, — підсумовує пані Леніана.
Майбутні зміни в Запорізькому обласному художньому музеї — це не лише нові виставки чи сучасніша комунікація в соціальних мережах. Насамперед це прагнення зробити музей місцем, куди приходять не лише побачити картини, а й знайти натхнення, підтримку та відчути, що культура здатна об’єднувати людей навіть у найважчі часи.
Авторка матеріалу – Дарʼя ЛИТОВЧЕНКО