«Ми – ті, хто завжди може почати знову»: як релокований Пологівський ліцей навчає студентів та долає виклики сьогодення

Російська агресія змусила Пологівський професійний ліцей залишити рідне місто та розпочати роботу в Запоріжжі. Проте навіть після релокації заклад не припинив навчати майбутніх фахівців, адаптувавшись до нових реалій та викликів сьогодення. Як ліцей продовжує працювати в умовах війни, з якими труднощами стикаються викладачі та студенти, а також що допомагає їм не втрачати віру в майбутнє – читайте в матеріалі SODA 

Навчальний заклад було відкрито у вересні 1976 року. Спочатку його створили для підготовки спеціалістів Пологівського олійноекстракційного заводу, але згодом перелік професій розширився. Зараз, враховуючи потреби ринку праці, тут готують фахівців за трьома професіями: електрогазозварник, кухар-кондитер та електромонтер.

Заступник директора Олександр Полянський з гордістю зазначає, що у 2018 році заклад увійшов до десятки найкращих ліцеїв за професією кухаря-кондитера.

У травні 2022 року після вимушеного переїзду в зв’язку з окупацією рідного міста, Пологівському ліцею виділили одну кімнату площею 14 квадратних метрів. Олександр згадує, що на той момент уся матеріально-технічна база складалася з двох столів і двох стільців.

Свою діяльність на новому місці заклад розпочав за підтримки друзів і теперішніх партнерів – Запорізької обласної федерації роботодавців та обласного об’єднання «Потенціал». Ліцей потребував комунікації з місцевими підприємствами, адже після евакуації бракувало як кадрів (зварників, електриків, кухарів), так і базового обладнання — від посуду до зварювальних апаратів.

На запит про допомогу ресурсами та майданчиками для навчання дітей відгукнулися підприємства «Мотор Січ» та «Укрграфіт», Обласний Червоний Хрест, а також Департамент освіти і науки Запорізької ОДА. Завдяки цій співпраці ліцей зміг відновити практичне навчання студентів.

За словами заступника директора, усе збиралося «по нитці»: багато чого, наприклад, посуд, закладу надали партнери, друзі та благодійні фонди.

— Де щось уживане — ремонтуємо. Усе своїми силами та за допомогою друзів.

У 2024 році ліцею запропонували частину триповерхової будівлі, і заклад облаштувався тут, у Запоріжжі, після вимушеного переїзду у 2022 році. Заступник директора Олександр Полянський каже:

— Ми — ті, хто завжди може почати знову.

На сьогодні ліцей орендує 380 квадратних метрів. Наразі готується новий договір оренди, згідно з яким площа приміщень закладу збільшиться до понад 1000 квадратних метрів.

Ліцей, хоч і має звичні шкільні предмети, такі як українська мова чи біологія, більше фокусується на тому, щоб навчити дітей професії. Зараз усі майстерні розташовані в підвалі задля безпеки. Саме тут учні другого курсу захищали четвертий, основний розряд кухаря.

Здобувачі освіти протягом першого та другого років навчання вивчають лише те, що стосується професії кухаря-кондитера. На третьому та четвертому курсах опановують кондитерське виробництво. Навчання відбувається у змішаному форматі: усе, що стосується професії та практики, — офлайн, теорія — онлайн. До закладу можна вступити як на базі неповної загальної середньої освіти, так і після 11 класу. Порівняно з 2022–2024 роками кількість здобувачів освіти навіть зросла. У планах на наступний рік — набрати п’ять груп.

Навчання в ліцеї продовжується у змішаному форматі.

У 2022 році ліцей працював дистанційно в синхронному режимі. Через тривалі відключення електроенергії та перебування учнів у різних часових поясах заклад перейшов на асинхронне навчання. Викладачі прикріплюють конспекти та навчальні матеріали для кожної групи на спеціальній платформі, де вони зберігаються до кінця навчального року, а студенти опрацьовують їх у зручний час. Проте викладачі прагнуть збирати дітей для відпрацювання практичних навичок та живого спілкування. Для учнів, які приїздять з інших областей, надають місця для проживання у гуртожитку.

Наразі у ліцеї навчаються 254 учні. Колектив закладу налічує 31 працівника, троє з яких перебувають за кордоном.

Одна з учениць ліцею, Олександра, ділиться враженнями про навчання:

— Мені дуже подобається навчатися, адже ще з дитинства я мріяла стати кухарем, та й сама професія мені дуже подобається. Мені дуже рекомендували цей заклад, і я рада, що прийшла сюди. І майстри — хороші люди, і група теж дуже добра.

Найбільшим викликом, за словами методистки ліцею Людмили Данилової, є потреба в комунікації. Жінка зазначає, що дистанційне навчання, яким би ідеальним воно не було, ніколи не замінить живого спілкування. Ще один виклик — відсутність власного навчального приміщення.

Родзинкою ліцею Людмила називає мікроклімат: понад 60 відсотків учнів є внутрішньо переміщеними особами, так само, як і майже весь педагогічний колектив. Тож тут прекрасно розуміють одне одного, а до дітей ставляться як до власних. Саме ця дружність і не дає опускати руки.

17 жовтня 2025 року заклад постраждав від російського обстрілу. На другому поверсі наслідки атаки очевидні: частина кабінетів вигоріла, а запах гару подекуди досі витає в повітрі. Однак колектив не зупиняється і вже знає свої подальші кроки.

Завершити відновлення поверху планували ще у грудні 2025 року. Проте за словами Олександра Полонського, ремонтні роботи затримуються через загальний кадровий голод у будівельній галузі та велику кількість пошкоджених об’єктів у регіоні. Крім того, адміністрація закладу прагне провести відновлення на безоплатній основі, тому зараз активно співпрацює з різними благодійними фондами в пошуках фінансування.

Деякі кабінети все ж вдалося відновити. Зокрема, кабінет біології та хімії, де на підвіконні влаштувався невеликий сад-город із зеленню та полуницею. Тут навіть є музей, куди з 2022 року приносили все, що створювали власноруч: від картин за номерами до ляльок-мотанок. Також тут зберігається багато глечиків на згадку про рідний край, адже не секрет, що Пологівщина славиться своїми керамічними традиціями.

Одним із найцінніших експонатів музею та уособленням незламності закладу є перша вивіска, що була пошкоджена вибухом і пожежею. Обгоріла та потемніла від кіптяви, вона сьогодні займає почесне місце серед музейних експонатів як нагадування про випробування, які довелося пережити ліцею.

Пан Олександр впевнено заявляє:

— Вивіску точно збережемо!

Восени ліцей відсвяткує своє 50-річчя.

За півстоліття свого існування Пологівський професійний ліцей пережив зміни, евакуацію, втрату рідного дому та російські обстріли. Проте заклад не лише зберіг колектив і продовжив навчання майбутніх фахівців, а й став місцем підтримки для сотень внутрішньо переміщених учнів та важливим волонтерським осередком. Саме тому в ліцеї вже сьогодні будують плани на майбутнє, готуються до нового набору студентів і продовжують працювати заради своєї громади та України.

Авторки матеріалу — Анастасія ГОЛОВАНЬ та Аліна ПАЦЕЛІЙ

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.