Магія на кінчику гачка: як у Запоріжжі народжується кутюрна вишивка Анастасії Коссе

 

Анастасія Коссе — майстриня з Запоріжжя, яка створює кутюрну вишивку та навчає цьому інших по всьому світу. У той час як в Україні цей напрям лише набирає популярності, її бренд уже вийшов за межі країни. У планах — запис у Книзі рекордів України

Від копірайтингу до кутюрної вишивки

Вишивала Анастасія з дитинства, пробуючи різні техніки, але довгий час це залишалося на рівні хобі. Після університету працювала копірайтером та перекладачем. З люневільською технікою* вона познайомилася випадково у 2018 році під час пошуку ідеї для бразильської вишивки до серветок:

— Я побачила на YouTube, як майстриня вишиває пояс для весільної сукні. Мене вразили швидкість, легкість, сяйво матеріалів і сам інструмент. Я дуже люблю все незвичайне, тому це була любов з першого погляду, — згадує Анастасія.

Анастасія Коссе

Того ж вечора вона почала розбиратися в техніці. Принцип роботи виявився їй інтуїтивно знайомим — ланцюговий шов нагадував в’язання гачком. Далі почалося глибше занурення: Анастасія вивчала люневільську техніку, паралельно натрапила на індійські і кантанські гачки, замовила їх для проби й почала експериментувати з різними варіантами.

У той період Анастасія ще працювала з текстами, однак дедалі більше часу почала присвячувати ручній роботі. Сфера копірайтингу поступово втрачала для неї перспективу і внутрішній інтерес, і цей перехід до творчості відбувався майже природно.

Матеріали та інструменти до МК

Так поступово хобі почало перетворюватися на основний напрямок роботи і точку, з якої для неї фактично почалася кутюрна вишивка як професія.

*Люневільська техніка — це вид вишивки, що виконується спеціальним гачком (люневільським) на натягнутій на раму тканині (зазвичай тонкій, як органза чи сітка). Вона дозволяє швидко створювати складні візерунки, пришиваючи бісер, паєтки, стеклярус або нитки з вивороту, створюючи об’ємні, вишукані орнаменти, що часто використовуються в кутюрних виробах

Труднощі та масштабні проєкти

Занурившись у світ кутюрної вишивки, Анастасія зіткнулася з майже повною відсутністю україномовного контенту, через що їй доводилося самій збирати інформацію з іноземних майстер-класів та французьких підручників. До багатьох рішень вона доходила інтуїтивно, експериментуючи з різними видами гачків — від класичного люневільського до кантанського, поки нарешті не зупинилася на індійському варіанті аарі, який здався їй найбільш універсальним.

На початку шляху майстрині доводилося виявляти неабияку винахідливість, замінюючи професійні рами звичайними п’яльцями (інструмент для рукоділля) та фіксуючи їх підручними засобами, аби забезпечити необхідне барабанне натягнення тканини. 

Першим серйозним та масштабним проєктом стала сукня «Аврора» та сумочка до неї, яка згодом поїхала до своєї власниці аж в Австралію. Працюючи над цим замовленням і поступово занурюючись у складніші техніки, вона паралельно почала отримувати й індивідуальні запити — зокрема, створила аплікацію для випускної сукні за референсом для клієнтки з-за кордону.

Від перших продажів до дефіциту матеріалів і пошук нових рішень

Успіх перших робіт в Instagram викликав хвилю цікавості серед підписників, які все частіше просили Анастасію навчити цієї техніки. Спочатку майстриня відмовлялася, але все ж піддалася вмовлянням аудиторії, що зрештою призвело до повноцінних відеоуроків, а вже під кінець 2019 року вийшла зі своїм проєктом на міжнародний майданчик Etsy.

Окремим викликом на старті стала і матеріальна база. Перші роботи Анастасія створювала з доступних матеріалів — чеського бісеру, індійських пайєток, базових декоративних елементів, поступово переходячи до дорожчих і складніших у роботі японських та італійських компонентів. Інструменти також доводилося шукати поступово: від китайських і індійських гачків до більш професійних варіантів, які з’являлися пізніше.

Відсутність спеціалізованих магазинів в Україні змушувала шукати поставки напряму з-за кордону, а деякі матеріали ставали дефіцитними на локальному ринку. Це ще більше підштовхувало до самостійності у виробничих процесах і до того, щоб буквально будувати власну систему роботи з нуля.

Люневільський та індійські гачки, вишивка з курсу 100 Flores.

Від Запоріжжя до Австралії та авіаносця «Рузвельт»

З часом невеликі замовлення переросли у дещо більше — географія клієнтів почала стрімко розширюватися.

Попри те, що в Україні кутюрна вишивка лише починає набирати популярності (над чим майстриня і працює), роботи та навчальні набори Анастасії вже давно вийшли за межі локального ринку, поступово збираючи навколо себе міжнародну аудиторію. 

Сьогодні більшість замовлень вирушає за кордон — до США, Великої Британії та Австралії, які входять до трійки лідерів.

Загалом географія продажів охоплює понад 30 країн на всіх континентах, окрім Антарктиди — від найближчих сусідів до Нової Зеландії та Чилі.

— Найнезвичніша доставка була на американський авіаносець «Рузвельт», неодноразово замовляли на військові бази США. Незалежно від того, куди я відправляю свої товари, я люблю додавати листівки до замовлення і «передавати вітання з Запоріжжя». Особливо закордонним клієнтам. Так, більше людей у світі знатимуть, що є таке місто, і це є Україна, — розповідає Анастасія.

Розвиваючи освітній напрям і поступово виходячи на міжнародний рівень, Анастасія почала працювати зі студентами з різних країн: серед її перших учениць були не лише українки, а й майстрині з Італії, Литви, Греції. Усвідомлюючи потенціал цієї аудиторії та прагнучи зробити навчання доступнішим, вона переклала всі уроки англійською мовою, відкривши для себе нові можливості для масштабування проєкту.

Сьогодні Анастасія мріє про запис у Книзі рекордів України, розвивати свою школу StudyEmbroidery та розширити географію продажів на ринку Латинської Америки. Вона переконана, що кожна людина здатна на більше, ніж уявляє, а єдині обмеження існують лише в голові.

І, звертаючись до тих, хто лише наважується спробувати себе у вишивці, говорить:

— Не бійтеся, що не вийде. Пробуйте, експериментуйте, виходьте за межі стандартів. Можливо, саме ви відкриєте щось нове. Обмеження існують лише в нашій голові, — підсумовує майстриня.

Познайомитися ближче з творчістю Анастасії Коссе можна в Instagram: kosse.embroidery

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.