Ідеї, народжені в Запоріжжі: як особиста історія вчительки привела до топ-90 кращих освітян світу

Вона вчить дітей бачити цікавий світ навколо себе так само легко, як і вивчати англійську мову. Використовуючи дитячі знання української абетки, веде малечу до іноземної — крок за кроком, звук за звуком, відкриваючи нові горизонти для майбутнього. Її уроки — це більше ніж навчання: це історії, які запам’ятовуються. А в основі цього — авторська методика. Її ім’я прозвучало серед 90-та кращих освітян світу. Мова про запоріжанку Альону Рутковську.

Можливо, після прочитання цього матеріалу і ваші діти, шановний читачу, поринуть у світ вивчення мов

— В освіту мене привело кохання, спочатку до людини, а потім вже до виду діяльності. Так, любов у моєму житті відіграла ключову роль. Та надихає й далі на здійснення моїх мрій, — так з теплотою у голосі, усмішкою на обличчі та сяючими очима розпочинає наше спілкування запоріжанка Альона Рутковська.

Це була перша фраза, яку я почула від Альони, як тільки привіталася і спитала про її діяльність. Бути вчителем — це не лише ремесло, а й перш за все покликання: і про це скаже більшість освітян, серед них і моя співрозмовниця. 

— Нині себе можна реалізувати, розвиватися і креативити — всі можливості для цього є. Головне — бажання та любов до того, що ти робиш.

Більше, ніж мрія — несподіване визнання: її ім’я серед топ-90 Cambridge Dedicated Teacher Awards стало справжнім шоком радості

У березні цього року Альона увійшла до топ-90 премії Cambridge Dedicated Teacher Awards. Це міжнародна премія для вчителів, яку організовує Cambridge University Press & Assessment. Вона відзначає педагогів, які не просто навчають, а надихають учнів, впроваджують нові підходи та змінюють життя дітей. Участь можуть брати освітяни зі всього світу. Щороку на цю премію надходить тисячі номінацій із понад 100 країн. 

— На цю премію тебе подають, тобто не ти особисто. Це свого роду визнання від колег також. Для мене дуже цінно, що там враховуються також і відгуки інших людей. Я розумію: якби відгук про мою роботу писали моя мама чи мій чоловік, то вони б написали, що я можу стати найкращим вчителем галактики, — жартує Альона. 

Альона розповідає, що її кандидатура у цій номінації була цілковитим сюрпризом. Оскільки колеги то робили потайки від неї. 

— На пошту надійшов лист, що мене подали в номінацію. Я не знала, що колеги про мене писали, мені було цікаво. Потім, коли запитала, то в основу анотації лягла моя ідея, над якою працюю — інклюзивна методика для вивчення англійської мови дітками з порушеннями зору. 

Після того, як жінка дізналася, що увійшла в топ-90, найперше, що зробила, — розповіла всім рідним, бо втримати радість, яка її переповнювала, не могла. Альона каже, що це не лише гордість за себе, а й за заклад, де працює, за діток, за колег та за всю країну, оскільки вона представляє Україну на міжнародній арені.

— В мене все заніміло, в мене відлипала кров від обличчя. Це те відчуття, коли тебе розпирає від гордості. І в мене одразу були флешбеки, бо коли я починала свою кар’єру, то я бачила новини про цю премію, я бачила, що якась вчителька з України перемогла в ній. І я одразу подумала, що це значить неймовірний фахівець. Я дивилася як на ідола на неї, на фото, і думала, що ж ця людина мусить такого зробити, щоб перемогти. Тож коли зрозуміла, що я у топ-90, перші думки були, що це все не точно, що щось переплутали… Усвідомлення прийшло, коли привітали колеги. Торік було 3 українські педагоги, а цьогоріч я пройшла одна. Не всі країни Європи представлені, але Україна була номінована. Для мене це дуже щемливо.

Нині ж відбуватиметься публічне міжнародне онлайн-голосування, де кандидатів у переможці можуть підтримати учні, батьки та колеги. На основі оцінки журі та голосування визначать глобального переможця. А результати Альона має дізнатися вже 27 квітня. 

— Думаю, як регіональний переможець, але внутрішній малюк сидить і каже: «Не втрачай надію, чому б і не ти?» Це не про грошову винагороду, це про визнання здобутків як вчителя. І ще є великий бонус: як на мене, фотографію переможців цієї премії друкують на перших сторінках видання Cambridge, тобто це видання буде у 101 країні світу і про тебе дізнаються всі. Для мене це дуже важливо. Це визнання України.

Англійська за авторською методикою: де іноземна мова жива і зрозуміла для кожної дитини

Альона дуже активна у свої діяльності: 

— Навіть на кухні вдома розмови про освіту займають чи не основне місце, — сміється жінка. 

Освітянка має авторську методику викладання англійської мови. Згадує, що винайти її надихнули українські діти молодшого дошкільного віку, коли під час ковіду Альона викладала онлайн. 

— Я все думала-думала, як навчити діток англійської, щоб їм було нескладно і легко все розуміли. Я все себе запитувала, як сформувати навичку читання англійською мовою, коли тільки формуються навички читання українською. І так, в мене народилася ідея щодо поєднання двох фонетик: рідної мови і англійської, бо вона лягла в основу. Я працювала за своєю методикою. Якщо дитина знає український алфавіт, то за два тижні вона починає читати короткі слова з голосними. І потім мені колеги сказали, що власні методики треба патентувати. Я розробила і використовувала повноцінний інтерактивний алфавіт. Безкоштовно і батьків вчила, як по цій методиці працювати. Подалася на авторське право. І все мені затвердили. 

Окрім цього, жінка займається і вивченням методів впровадження опанування англійської мови для дітей з порушенням зору. Власне, це і описували для участі у премії Cambridge Dedicated Teacher Awards.

— Якось ми з чоловіком на кухні розмовляли про інклюзію. Я задумалася, як діти з порушенням зору, використовуючи шрифт Брайля, могли б вивчати англійську мову. Ми обговорювали, як ця навичка формується у таких дітей, які існують техніки та методики викладання саме для таких учнів. Тоді я вирішила зосередитися саме на українських дітях із порушенням зору — як навчити їх читати. І, знову ж таки, у межах мого інтерактивного алфавіту виникла ідея створити доміно, де на дотик можна розпізнавати англійські літери з українським звучанням, і таким чином формувати цю навичку. Я створила сайт. Він поки що без повної адаптації під Брайля, адже для цього потрібна спеціальна машинка. У мене вона є — я виграла грант — але ми ще працюємо над адаптацією під електронну версію. Цей сайт для формування навичок читання з українською фонетикою буде безкоштовним і у відкритому доступі. Англійська зараз дуже важлива. Тут також маю авторське право. Я й сама опанувала шрифт Брайля, щоб навчати інших і краще розуміти, як це працює і що для цього потрібно.

— Ця ідея з’явилася у мене після робочої зустрічі зі знайомою, яка привезла до школи освітню продукцію, а також подарувала іграшкового коника, зображеного в одній із книжок для вивчення іноземної мови. Я дивилася на цього коника і не могла зрозуміти, хто це — верблюд чи щось інше. І в той момент я відчула певний материнський смуток щодо цієї іграшки: як інколи буває, коли ти не можеш розібратися, ким ти є у цьому світі. І ти ніби просто існуєш у ньому, поступово сам себе розгадуючи. Саме тоді в мене народилася ця ідея. Історія про те, що ти можеш жити в родині, де тебе люблять, плекають твою індивідуальність і не намагаються її змінити. Де тебе приймають таким, яким ти є, і ти залишаєшся повноцінним членом родини. Моя Rosa — це не альпака, не верблюд і не лама. Це Rosa. Вона — така, яка є.

Зараз Альона Рутковська працює над створенням другої частини книжки. До цього хоче залучити і свою маму.  

— Я домовилася з мамою… ну, як домовилася — у мами не було вибору, — сміється жінка. — Мама дуже гарно малює. Я хочу, щоб вона оформила книжку: щоб ілюстрації були намальовані від руки, а не за допомогою цифрових інструментів, як у першій частині. Це додасть душевності й теплоти. У другій частині героїня Rosa шукатиме себе, своє місце у світі, випробовуватиме батьків на міцність, відкриватиме для себе різні професії і відчуватиме неймовірну підтримку своїх рідних.

Жінка згадує, що ще у 2020 році мала б повернутися за кордон та продовжити там вчителювати, але обставини склалися так, що залишилася в Україні і тепер точно знає, для чого. 

Освітній маршрут: навчання, що переросло у справу життя

Альона Рутковська народилася в Запоріжжі. Закінчила Запорізький інститут інформатики та інформаційних технологій у 2013 році за фахом «міжнародна економіка». З 2016 року розпочала навчання на здобуття другої вищої освіти, педагогічної, у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького. Далі працювала вчителькою за кордоном, а після повернення в Україну під час епідемії ковіду. У 2019 році почала впроваджувати європейські стандарти навчання у свою викладацьку практику — за прикладом Кембриджської міжнародної освіти (Cambridge Assessment International Education). Згодом на початку повномасштабної війни переїхала до столиці. 

Альона упродовж трьох років працює у київському приватному закладі Ukrainian Global School. Розпочинала, як вчителька англійської мови, а за півроку стала керівницею кафедри іноземних мов, а зараз обіймає посаду і завуча в школі. В закладі навчаються дітки з двох років і до 15, оскільки є ясла, дитсадок і школа. 

— Школа росте разом з нами, дітки з нами ростуть, тобто зараз у нас 8 клас, але наступного року це вже буде 9 клас, і ми продовжуємо навчання, оскільки всі необхідні акредитації наш заклад має.  

Торік Альона увійшла також до топ-50 кращих вчителів міжнародної освітньої премії Global Teacher Prize Ukraine.

У 2025 році вчитель інформатики Запорізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату «Джерело» Олександр Жук увійшов до топ-10 найкращих вчителів Європи за премією Cambridge Dedicated Teacher Awards. При навчанні дітей чоловік використовує штучний інтелект і робототехніку. Цю методику і презентував для участі. Він став переможцем у регіоні Європа. Глобальною ж переможницею Cambridge Dedicated Teacher Awards 2025 стала Порша Дзіла з Гани. Вона була обрана з понад 5 000 номінантів зі 101 країни світу. 

Авторка тексту – Леся ЛЕСЮК