Через бойові дії та постійні обстріли люди з прифронтових територій Запорізької області продовжують виїжджати у безпечніші місця. Евакуація триває, однак через дронову загрозу та зміну безпекової ситуації проводити її стає дедалі складніше.
Серед тих, хто щодня працює в цих умовах, — команда благодійного фонду «Артак Разом до мрії».
Про те, як відбувається евакуація, з якими труднощами стикаються евакуаційні команди та що варто знати людям, які планують виїхати, розповів співзасновник фонду Данило Пічікін
Фонд допомагає людям від початку повномасштабного вторгнення. Вже в перші місяці волонтери почали займатися евакуацією людей із прифронтових та небезпечних територій. Зокрема, вони допомагають виїхати маломобільним людям, які потребують спеціального транспорту та супроводу. За весь час роботи фонд допоміг евакуювати близько 140 тисяч людей.
Як наразі відбувається евакуація та як змінилася ситуація
Данило розповідає, що нині евакуаційні команди змушені працювати в умовах постійної дронової небезпеки. Через FPV-дрони фонд змінив логістику, планування місій та маршрути, якими пересуваються евакуаційні бригади.
За його словами, ситуація з евакуацією в Запорізькій області кардинально змінилася. Якщо раніше вони могли виїжджати до прифронтових населених пунктів більш спокійно, то наразі до більшості таких місць без броньованої машини дістатися неможливо.
— Дуже багато змін зараз відбулося в самому процесі евакуації, тому що в першу чергу для нас важливе життя команди і життя тих людей, котрих ми евакуйовуємо. Раніше ми виїздили, наприклад, більш спокійно, то зараз в більшість цих місць потрапити без броньованих машин неможливо, — каже він.
Данило Пічікін – волонтер та співзасновник «Артак»
Навіть якщо команда вирішує їхати без броньованого транспорту, каже волонтер, це пов’язано з великим ризиком. Тому евакуаційні місії детально планують разом із військовими, місцевою поліцією, обласною військовою адміністрацією, соцзахистом, ДСНС та іншими службами. Волонтери не замінюють державні структури, а допомагають там, де це необхідно
— Наразі у нас є чотири бригади, котрі працюють в евакуації, та дві бригади, котрі у нас в швидкому реагуванні. Склад кожної команди визначають залежно від конкретної місії, зокрема, безпекової ситуації та стану людей, яких потрібно вивезти.
Як часто звертаються
Звернення щодо евакуації надходять щодня. Люди самі вирішують, коли готові виїхати, а фонд пояснює їм можливості та подальший алгоритм. Черговість евакуації визначають безпекова ситуація та стан людини. Першочергово вивозять тих, хто найбільше потребує допомоги.
— Є люди в більш тяжкому стані, котрим потрібно допомогти, як то кажуть, ще вчора. Тому стараємося допомогти в першу чергу людям, котрі найбільше потребують цієї допомоги, — говорить Данило.
Евакуація маломобільних людей
Для евакуації маломобільних людей фонд має автомобілі швидкої допомоги та може перевозити людей, які не можуть самостійно пересуватися. Під час дороги людина перебуває під наглядом команди, а якщо її стан важкий, то її одразу доправляють до лікарні.
Проте після евакуації виникає проблема з розміщенням людей. За словами Данила, в Україні недостатньо місць для маломобільних осіб та тих, хто потребує спеціального догляду.
— Не вистачає місць для маломобільних людей, людей, котрі мають психічні розлади, котрі мають якісь захворювання, котрі небезпечні, наприклад, для інших людей, тому це дуже-дуже велика зараз проблема.
Якщо людина після евакуації перебуває у стабільному стані, фонд може певний час підтримувати її. Але для людей у тяжкому або нестабільному стані потрібні лікарня та медичний догляд.
— Це той же сестринський догляд, коли людина потрапляє в лікарню і за нею там дивляться. 60 діб вона може знаходитися на сестринському догляді. От цього замало зараз. Тому проблема актуальна, і ми всюди про це кажемо. Про неї знають на рівні Києва і в міністерствах, і тут в Запоріжжі теж.
Евакуація за кордон
На початку повномасштабної війни фонд евакуйовував людей за кордон, і цей напрямок залишається актуальним і зараз. Наразі ж організувати таку поїздку стало складніше через різні умови в країнах перебування та вимоги до документів.
Нині фонд може допомогти виїхати до різних країн. Кінцевий напрямок залежить від бажання людини, однак для кожної поїздки окремо потрібно продумати маршрут, документи та спосіб пересування.
— Людина приходить і каже, наприклад: «Я хочу поїхати в Норвегію». І ми вже думаємо, які документи у людини є, які їй потрібні документи, як їй туди виїхати, як їй доїхати до місця правильно.
Евакуація тварин
Фонд також вивозить людей разом із тваринами. Однак після евакуації виникають труднощі з їхнім розміщенням, оскільки не всі шелтери можуть прийняти людей із тваринами, особливо якщо йдеться про великих собак.
Важливо повідомити евакуаційну команду про тварину заздалегідь. Це дає змогу ще до виїзду продумати, куди розмістити людину з твариною та яку допомогу їй надати.
Чому інколи доводиться вмовляти людей евакуюватися
Викликом для евакуаційних команд залишаються не лише бойові дії та небезпека для самих волонтерів, а й люди, яких доводиться переконувати виїхати.
За словами Данила, часто люди просто не розуміють, що чекатиме на них після виїзду, куди вони поїдуть, яку допомогу отримають та в яких умовах житимуть.
Особливо складно залишати дім людям старшого віку, які роками облаштовували житло та господарство. Тому волонтери намагаються не тиснути, а пояснювати, які можливості та допомогу вони матимуть після евакуації.
— Тобто, стараємося довести все з кожною людиною окремо до логічного кінця, щоб людина вже мала постійне якесь місце проживання.
Чи доводилося відмовляти в евакуації та чому інколи люди повертаються назад
Данило розповідає, що фонд намагається допомагати всім, хто звертається по евакуацію. Водночас є ситуації, коли команда мусить відмовляти.
— Що нас може стримати? Ми не вивозимо великогабаритні речі, наприклад, ми не вивозимо велику рогату худобу. Це єдине, що може нас зупинити. А так ми взагалі стараємося допомагати всім, хто до нас звертається, — зазначає він.
Буває й таке, говорить волонтер, що після евакуації люди повертаються на небезпечні території.
— Я не знаю, що спонукає людей повертатися назад після евакуації. Проте ми не можемо судити людину. Ми повинні підходити до всіх питань більш людяно і зрозуміло. Але люди, котрі зловживають цим і використовують евакуаційні бригади як таксі. Такі випадки також є. Хлопці ризикують життям, щоб поїхати туди і забрати людину, а вона приїхала в Запоріжжя, отримала допомогу та поїхала назад, а потім каже: «Давайте мене ще раз евакуюйте», — розповідає він.
Та навіть в таких випадках «Артак» все одно проводить евакуацію. Також Данило згадує один з останніх випадків, коли людину доводилося евакуювати повторно.
— У нас був випадок, коли ми 20 разів евакуювали людину з прифронтової території до Запоріжжя. На 21-й раз ми вимушені були відмовити їй, тому що не могли возити одну і ту ж людину стільки разів. За цей час ми можемо вивезти ще когось, хто більше потребує евакуації, — згадує він.
Як підготуватися: інструкція куди звертатися та що з собою брати
Через поспіх або небезпеку під час евакуації люди можуть втратити документи. Відновити їх можна вже після виїзду. Щоб у разі загрози не витрачати час на збори, Данило радить заздалегідь підготувати невелику сумку з найнеобхіднішим.
— Щоб у людей була невелика сумочка, яка постійно лежить на видному місці і яку можна швидко взяти із собою у разі евакуації. Зараз в області багато прильотів та інших загроз, тому рекомендую мати невелику валізку, в якій будуть документи, гроші та необхідні ліки, які людина приймає постійно, — каже він.
Данило також радить заздалегідь підготуватися до приїзду евакуаційної команди. За його словами, люди мають бути готові ще до призначеного часу евакуації, адже команди часто приїжджають рано-вранці або ще до світанку й не можуть довго перебувати в небезпечній зоні.
Після оголошення евакуації або самостійного рішення виїхати потрібно звернутися до органів влади чи неурядових організацій, які допомагають з евакуацією. Щоб отримати інформацію про евакуацію, її організацію та місця тимчасового розміщення в області чи за її межами, можна звернутися на «гарячі лінії» за телефонами:
Цілодобова «гаряча» лінія» «Транзитного центру Запорізької області» — 0 800 331 630
Благодійний фонд «АРТАК РАЗОМ ДО МРІЇ» (понеділок-п’ятниця з 09:00 до 17:00) — 0 800 335 037
Цілодобова «гаряча» лінія» Міністерства розвитку громад та територій України — 15-48
Номер Міністерства розвитку громад та територій України написати у месенджери WhatsApp/Telegram/Viber — 096-078-84-33
Перша точка, куди прибувають евакуйовані, — це транзитний центр у Запоріжжі. Тут люди можуть отримати послуги за принципом «єдиного вікна».
У транзитних центрах можна отримати оформлення статусу ВПО та допомогу у відновленні втрачених документів, допомогу з оформленням виплат на проживання, пенсій та інших соціальних виплат, консультації служби зайнятості та служби у справах дітей, медичну та психологічну допомогу, гуманітарну та матеріальну допомогу, а також безкоштовне харчування.
Детальніше з покроковою інструкцією? інформацією щодо евакуації та поселення можна дізнатися за посиланням.
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту «Посилення місцевих медіа для демократичної стійкості та публічного діалогу в Україні», який реалізується та фінансується Фондом Ірондель (Швейцарія). Погляди, висловлені в матеріалі, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію Фонду Ірондель.
