Вода зникає – ризики зростають: що відбувається на Запорізькій АЕС
Ставок-охолоджувач Запорізької АЕС стрімко міліє. За офіційними даними «Енергоатому», рівень води з жовтня 2023 року впав на 2,7 метра – з 16,11 метрів до 13,41. За жовтень і листопад інформація не оновлюється. Проблеми з водою почалися ще після підриву Каховської ГЕС. Як рішення, росіяни пробурили свердловини та збудували дамбу, але вода і далі спадає, а рівень наближається до критичної межі – 12 метрів. Вже кілька місяців МАГАТЕ фіксує цю ситуацію.
І поки українські спеціалісти не мають доступу до тимчасово окупованого об’єкта, росіяни схоже не поспішають з ефективними рішеннями і не дотримуються обіцянок. SODA разом з експертами розібралася, чому ставок важливий для ЗАЕС і які ризики несе його висихання
У ніч із 3 на 4 березня 2022 року російські війська захопили Запорізьку атомну електростанцію. Уже 12 березня, за словами працівників ЗАЕС, окупанти повідомили персоналу, що відтепер станція нібито переходить у власність «Росатому».
З перших днів повномасштабного вторгнення місцеві вірили, що російські війська не зайдуть у місто, а тим паче не наблизяться зі зброєю до атомної станції. Адже це небезпечно для всіх.
Відтоді минуло понад три роки. Запорізька атомна електростанція досі перебуває під тимчасовою окупацією. Увесь цей час українські та міжнародні експерти неодноразово попереджають про нові проблеми й зростання безпекових ризиків, наголошуючи: об’єкт, перетворили на військову базу й інструмент «ядерного шантажу».
Погіршується і технічний стан станції. Зокрема, ставок-охолоджувач, від якого залежить безпечна робота реакторів, міліє. На проаналізованих нами супутникових знімках Sentinel у Copernicus Browser видно, що водойма поступово висихає – її площа скорочується, а берегова лінія поступово збільшується.
Роль ставка-охолоджувача у системі безпеки ЗАЕС
Зміління – не просто візуальна зміна. За словами експертів тексту – це процес, який впливає на безпеку всієї станції. Щоб зрозуміти, чому зниження рівня води небезпечне, варто розібратися, як працює ставок і яке місце займає у системі станції.
Ставок-охолоджувач є важливим елементом комплексу гідротехнічних споруд Запорізької АЕС. Якщо говорити простіше, то це водойма, що виконує роль теплообміну для атомної станції. А якщо складнішою термінологією, то за офіційною інформацією від «Енергоатому», ставок-охолоджувач виконує:
- охолодження нагрітої циркуляційної води шляхом теплообміну з атмосферою за площею водного дзеркала;
- підтримання проєктного рівня в циркуляційній системі технічного водопостачання;
- підтримання необхідної якості циркуляційної води.
Як це відбувається на практиці, пояснює експертка і співзасновницею громадської організації «Антикризовий експертний ядерний центр України» Ольга Кошарна:
— Вода для охолодження реакторів, вона береться із цих бризкальних басейнів. Після того як вода циркулювала і нагрілася, вона йде у ці басейни і шляхом цього розбризкування охолоджується. А сам ставок – це резервуар для поповнення басейнів витримки. Адже вода втрачається, наприклад, у трубопроводах через просочування ґрунт тощо.
Тобто, робота ставка-охолоджувача дає змогу станції стабільно виробляти енергію завдяки охолоджувальній здатності водойми та підтриманню необхідної якості циркуляційної води.
Цю взаємозалежність підкреслюють і МАГАТЕ. За інформацією агентства, шість реакторів ЗАЕС перебувають у стані «холодного зупину» з весни 2024 року, але все ще потребують охолоджувальної води для своїх систем безпеки, активних зон реакторів та басейнів витримки відпрацьованого палива.
Про важливість цього ресурсу говорить експерт і професор цивільної та екологічної інженерії, інженерії промислових і системних процесів та міжнародних відносин Університету Південної Каліфорнії, Наджмедін Мешкаті:
– Вода у ставку-охолоджувачі є критично важливою для кількох систем безпеки станції. Ставок-охолоджувач виконує роль тепловідвідника для систем охолодження станції, а також джерела води для підживлення басейнів витримки палива та систем охолодження реакторів.
Рівень води: мінус 11 см щомісяця
За останніми даними «Енергоатому», рівень води у ставку-охолоджувачі становить приблизно 13,4 метра (станом на вересень 2025), водночас за даними МАГАТЕ мова йде про 13,3-13,4 метра. Проти 16,11 метрів, що були у ставку (інформація опублікована у жовтні 2023 року, данні за серпень). Держпідприємство зазначає, що ситуація залишається під контролем і наразі загрози для безпеки немає.
Трохи раніше, наприкінці серпня, ситуацію як контрольовану відзначало і МАГАТЕ. Тоді агентство заявляло, що ЗАЕС запевнила – рівень води в каналі вдасться підтримувати на позначці близько 14 метрів. А це на два метри вище критичного рівня, за якого насоси технічної води вже не змогли б працювати.
Однак уже за кілька днів після цієї заяви рівень води опустився нижче обіцяної позначки – до 13,4 метра.
І «Енергоатом», і МАГАТЕ зазначають, що якщо рівень води у ставку-охолоджувачі опуститься до 12 метрів, то він фактично втратить здатність виконувати свої функції.
А статися це може вже наступного року. Так, станом на 1 вересня 2023 року рівень води у ставку становив 16,05 метра. У відповіді на запит щодо динаміки обміління за останні два роки «Енергоатом» повідомив – вода знижується в середньому на 11 сантиметрів щомісяця. Тобто, з такими темпами, до позначки в 12 метрів вода може опуститися вже за 11-12 місяців.
Критична позначка: що кажуть «Енергоатом», МАГАТЕ та експерти
Що нижчим стає рівень води у ставку-охолоджувачі, то вразливішою є сама станція. Тож, ми звернулися за коментарем до «Енергоатому», МАГАТЕ та експертів, щоб дізнатися про ризики при досягненні 12 метрів.
Держпідприємство Енергоатом у відповіді на запит зазначає: «при такому рівні будуть відключені працюючи насосні агрегати. Це призведе до втрати охолодження м/о трансформаторів власних потреб та швидкої втрати тиску в протипожежному кільці філії «ВП ЗАЕС» у разі настання пожежі».
Професор Наджмедін Мешкаті деталізує:
– Зниження рівня води може спричинити низку ризиків: зменшення ефективності охолодження систем безпеки; можливе «оголення» водозабірних споруд, які постачають воду до аварійних систем охолодження; зниження здатності до тепловідведення, що вплине на роботу систем безпеки, а також потенційне підвищення концентрації радіоактивних речовин у разі подальшого падіння рівня води.
Професор підкреслює, що ситуація особливо тривожна з огляду на нестабільність енергозабезпечення станції, адже це підвищує значення пасивних систем охолодження, які залежать від достатньої кількості води.
Ми також звернулися до МАГАТЕ із запитом щодо оцінки ризиків. Міжнародне агентство у відповіді зазначило – ризики для безпеки існують, і можуть виникнути ще до повного вичерпання води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС.
Представник МАГАТЕ послався на детальні звіти Генерального директора організації Рафаеля Гроссі під номерами №310 та №311. У них йдеться, що є постійні виклики у забезпеченні надійного охолодження для шести реакторів ЗАЕС та їхніх систем безпеки, необхідних для підтримання довгострокового стану холодного зупину (це безпечний стан ядерного реактора, коли він заглушений і не виробляє електроенергію).
– Потенційна втрата охолодження внаслідок виснаження води в цьому каналі ЗАЕС є реальною проблемою з точки зору ядерної безпеки, яка є пріоритетом для МАГАТЕ, – коментує ситуацію Генеральний директор Ґроссі.
Водночас на питання «поточний рівень води вплинути на роботу Запорізької АЕС у найближчому майбутньому?», повідомили наступне:
– Нещодавно станція запровадила заходи для зменшення потенційних короткострокових ризиків, пов’язаних зі зниженням рівня води у ставку-охолоджувачі. Додаткових ризиків для безпеки, пов’язаних із рівнем води у ставку-охолоджувачі, у короткостроковій перспективі немає – за умови, що запроваджені заходи залишатимуться чинними.
Чи роблять щось росіяни, щоб врятувати ситуацію?
Проблеми з водопостачанням ставка-охолоджувача почалися ще у 2023 році, після підриву Каховської ГЕС російськими військами.
— Раніше ставок-охолоджувач поповнював воду з Каховського водосховища. Після його підриву вода перестала надходити – каже Ольга Кошарна.
На думку експертки, підрив Каховської ГЕС російські військові здійснили без узгодження з «Росатомом». Адже система охолодження Запорізької АЕС одна з ключових для її безпеки. Вона складна і потребує значних обсягів води та обслуговує 6 енергоблоків і 6 басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива.
– У 2023 році, «Росатом» пробурив свердловини, щоб закачувати підземні води й таким чином підтримувати рівень у ставку-охолоджувачі, – додає Ольга.
Свердловини одне з видимих рішень росіян. Принаймні про них згадує МАГАТЕ. У одному зі звітів, на який агентство послалося у відповіді на наш запит, зазначено: «Запорізька АЕС продовжує використовувати воду з підземних свердловин на території станції для охолодження критично важливих систем».
Проте, як показав час, вода з пробурених свердловин проблему не вирішують – рівень води у ставку-охолоджувачі продовжив падати, знизившись за ці роки ще на кілька метрів. Експертка Ольга Кошарна зазначає, що ситуація не покращилася, оскільки рішення ухвалювали без урахування низки важливих чинників:
– Вони («Росатом» – ред.) зробили це без оцінки впливу зміни гідрогеологічного становища. Свердловини прямо на промисловому майданчику. Ситуація така, що регіон у степовій спекотній зоні. Ставок це 8 квадратних кілометрів і він має здатність просто випаровуватися. Адже кількість води, яку викачують більше, ніж поповнюється. Якщо ми беремо літо, то це спека і майже немає опадів. І якщо вже порушений баланс, то починається посуха. І це небезпечно з точки зору ядерної безпеки.
Згодом побудували ще й дамбу. Судячи з усього – рішення також не спрацювало.
– Надалі росіяни знову в порушення проєкту побудували дамбу на підвідному до цього каналу. Якщо дивитися супутникові знімки, то цей канал веде до бризкальних басейнів. Вода з каналу використовується для наповнення підвідного каналу теплової електростанції для пожежного колектору. Знов ж таки – вони все це робили без розрахунків, без всього, – пояснює Ольга Кошарна.
МАГАТЕ у своїх спостереженнях зазначає, що дамба була збудована для збереження води в каналі, щоб гарантувати охолодження інших систем станції, необхідних для підтримання безпечного зупину ЗАЕС протягом тривалого часу. Також, команду запевнили, що станція перекачує воду зі ставка-охолоджувача в ізольовану частину цього каналу, і що поточний рівень води в каналі більш ніж на метр перевищує точку, при якій охолоджувальні насоси припинили б роботу.
Водночас, як з’ясувалося, команда МАГАТЕ не має доступу до цієї дамби – хоча протягом тривалого часу наполягала на його наданні.
– Наш доступ до цієї дамби є необхідним для оцінки ситуації з охолоджувальною водою, що має вирішальне значення з огляду на нестабільний стан ядерної безпеки на ЗАЕС, – зазначав Генеральний директор Ґроссі.
Також ми звернулися з запитом і до «Росатомому», щоб дізнатися інформацію щодо подальших планів росіян, щоб покращити ситуацію на ставку-охолоджувачі і уникнути інших передбачених експертами ризиків. Проте відповіді на момент виходу публікації не отримали.
Замість висновку
У підсумку маємо таку ситуацію: рівень води у ставку-охолоджувачі постійно знижується. Рішення, до яких вдавалися росіяни, радше створюють видимість дій, ніж справді розв’язують проблему. Як наголошує експертка Ольга Кошарна, ці кроки є небезпечними й непродуманими.
Ймовірно, самі росіяни це усвідомлюють, адже досі не допускають представників МАГАТЕ як до окремих ділянок станції, так і до новозбудованої дамби. Така закритість лише підсилює ризики.
Професор Наджмедін Мешкаті підкреслює ситуація загострюється і через додаткові фактори. Наприклад: «поєднання тривалої роботи станції на аварійному живленні та зниження рівня води у ставку-охолоджувачі створює комбінований ризиковий сценарій, у якому кілька систем безпеки одночасно перебувають під навантаженням».
За словами експерта, ця ситуація, підтверджує попередження Генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі про те, що «ситуація з ядерною безпекою та захистом очевидно не покращується» і підкреслює нагальну потребу у відновленні нормальних умов експлуатації станції. Хоча у «Енергоатомі» запевняють, що ситуація залишається під контролем.
Наприкінці експертка Ольга Кошарна зазначає, що наразі, коли всі енергоблоки перебувають у стані «холодного зупину», наявної води у ставку-охолоджувачі має вистачати. Однак головне питання – наскільки довго.
Експертки поділилася інформацією, що росіяни розглядають можливість будівництва насосної станції:
– Така мобільна, плавуча станція, є інформація інсайдерська, що замовили вже в Челябінського заводу. Вона перевозиться в контейнерах, і вони про це офіційно писали, про ці плани – ще у травні цього року. Але поки що жодних ознак, що станція там будується чи щось робиться, немає, – додає Кошарна.
Отже, за відсутності реальних дій ситуація лишається невирішеною і погіршується. Маленькими, але системними кроками ставок-охолоджувач щомісяця продовжує втрачати воду – повільно, але невпинно наближаючись до критичної позначки.
Це журналістське розслідування проведене й опубліковане в рамках проєкту Інституту розвитку регіональної преси «Екстрена підтримка розслідувальної журналістики в України», що впроваджується за підтримки International Media Support (IMS).