Система застави за пляшку: досвід Польщі та можливості для Запоріжжя

Чи може у Запоріжжі з’явитися система, за якою використані пляшки не викидають, а повертають і отримують за це гроші? У Європі така практика працює вже давно, а восени 2025 року до неї приєдналася й Польща. На прикладі цієї країни ми розглянули, як працює механізм застави, та разом із головою ГО «Запоріжжя без сміття» Іриною Комазовою з’ясували, чи можливе його впровадження у Запоріжжі

Купуючи напій у пляшці, покупець додатково сплачує невелику суму, яку може повернути після здачі порожньої тари. Такий принцип лежить в основі системи застави: використана упаковка не стає сміттям, а повертається у переробку або на повторне використання. Ця практика вже багато років працює у країнах Європи, де вдається повертати понад 90% використаної тари.

Нещодавно до них приєдналася і Польща, де на загальнонаціональному рівні систему застави запустили восени 2025 року.

З чого Польща почала свій шлях

Польський уряд почав готувати впровадження депозитної системи заздалегідь: розробляв законодавчі зміни, створював інфраструктуру для збору упаковки та проводив інформаційну роботу з населенням. Підготовка тривала кілька років, і за цей час запуск системи кілька разів переносили: спочатку її планували запровадити ще на початку 2025 року, однак у процесі стало зрозуміло, що ринок до цього не готовий.

Після розмов із бізнесом, виробниками напоїв та операторами системи уряд ухвалив рішення відтермінувати запуск, щоб дати більше часу на підготовку інфраструктури, встановлення автоматів для прийому тари, запровадження маркування. 

Перед стартом уряд визначив правила участі для магазинів, виробників напоїв та операторів, які координують збір, транспортування і подальшу переробку упаковки.

В підготовку входило й те, що система повинна бути доступною для мешканців усіх громад. У законодавстві передбачили, що в кожній громаді має працювати щонайменше один пункт повернення упаковки та пакувальних відходів. При цьому магазини можуть організовувати прийом тари у різний спосіб: встановлюючи автоматичні бутилкомати або приймаючи пляшки вручну. 

Окрім технічної підготовки, уряд розгорнув широку інформаційну кампанію, пояснюючи мешканцям, як працюватиме нова система і навіщо вона потрібна. Міністерство клімату та навколишнього середовища запускало інформаційні ролики, матеріали у медіа та освітні проєкти, котрі покликані популяризувати повернення упаковки та переробку відходів.

Такі інформаційні кампанії, за словами представників міністерства, мають допомогти людям швидше звикнути до нових правил та зрозуміти, що упаковка після використання залишається цінним ресурсом, який може повернутися у виробництво.

У результаті офіційною датою старту системи стало 1 жовтня 2025 року.

Як працює депозитна система у Польщі

Після підготовчого етапу система почала працювати безпосередньо для споживачів у магазинах, де люди купують напої і туди ж повертають використану упаковку.

Під час купівлі напою до його вартості додається застава, яку можна повернути, здавши порожню тару. Щоб покупці одразу розуміли, що упаковка підпадає під систему, у магазинах передбачили маркування.

На самих пляшках і банках розміщують спеціальні позначки про заставу, де вказується, що тара є поворотною, а також зазначається сума депозиту. Додатково ця інформація дублюється на цінниках і полицях у торгових залах у вигляді невеликих табличок і оголошень, які пояснюють, що до вартості напою буде додано заставу.

Повернути тару можна у магазинах, через бутилкомати або через звичайний пункт прийому.

У випадку з бутилкоматами покупець вставляє пляшку у пристрій, після чого система сканує штрихкод і перевіряє, чи належить упаковка до депозитної програми. 

Після здачі упаковки бутилкомат видає чек або ваучер із сумою застави. Його можна використати під час покупок у магазині або обміняти на гроші.

 

Якщо ж автомат тимчасово не працює або переповнений, магазин зобов’язаний прийняти тару вручну, повернувши заставу на касі. Для повернення упаковки не потрібно зберігати чек, а здати тару можна у будь-якому пункті прийому, незалежно від того, де саме був придбаний напій.

Перші результати роботи системи 

Нещодавно Міністерство клімату та навколишнього середовища Польщі повідомило, що з моменту запуску системи на ринок потрапило близько 530 мільйонів упаковок, а станом на січень 2026 року споживачі повернули майже 28 мільйонів пляшок і банок. 

У Міністерстві пояснюють, що різниця між кількістю проданої та повернутої упаковки є природною, адже між покупкою напою, його споживанням та поверненням тари може пройти кілька місяців.

Окрім цієї статистики, про перші результати роботи системи свідчать і дані соціологічного опитування, проведеного польським інститутом IQS. Згідно з ним, про існування депозитної системи знають близько 9 із 10 поляків, а понад 60% уже користуються нею регулярно або час від часу. Найбільшою мотивацією для повернення упаковки залишається фінансовий фактор: понад половина опитаних зазначили, що здають пляшки та банки саме заради повернення застави. Частина респондентів також пояснює свою участь бажанням долучитися до переробки відходів.

Чи може така система запрацювати у Запоріжжя 

На думку голови ГО «Запоріжжя без сміття» Ірини Комазової, депозитно-поворотна система є одним із найбільш ефективних механізмів збору упаковки від напоїв.

За її словами, такий підхід значно підвищить якість повертання тари у повторне використання або переробку.

— Минулого року я працювала над довідником про депозитно-поворотну систему. Якщо коротко, то ця система є реальною та ефективною для повторного наповнення пляшок і для їх переробки у нову упаковку, яка може контактувати з напоями, — пояснює експертка.

Вона зазначає, що традиційні способи збору вторсировини мають обмеження.

— Звичайні пункти прийому або контейнерний збір мають свої недоліки. Вторсировина, яка потрапляє туди, часто може бути перероблена лише у продукцію нижчої якості, — говорить вона.

Водночас за її словами, повноцінна депозитна система має працювати на національному рівні.

— Щоб система була економічно ефективною, її потрібно впроваджувати на рівні всієї країни. Реалізувати повноцінну депозитно-поворотну систему лише в одному місті малоймовірно, — зазначає вона.

При цьому певні елементи подібної моделі фактично вже існують у Запоріжжі.

— Приватні пункти прийому вторсировини збирають скляні пляшки для напоїв та продають їх виробникам. Заводи очищують ці пляшки і наповнюють їх повторно, — пояснює експертка.

Цікаво, що ідея автоматів для прийому пляшок вже з’являлася у Запоріжжі кілька років тому. У 2021 році на сайті електронних петицій міської ради запропонували встановити у місті спеціальні фандомати, які приймають пластикові, скляні та металеві пляшки. Ініціатива привернула увагу містян, однак система автоматичного збору упаковки у місті так і не була запроваджена.

Що може взяти Запоріжжя з досвіду Польщі

Досвід Польщі показує, що запуск депозитної системи потребує комплексного підходу співпраці між державою, бізнесом і місцевою владою, а також інформаційної роботи з населенням. Водночас на практиці провідними у цій системі є магазини, адже саме там люди купують напої і саме туди найзручніше повертати порожню тару.

З огляду на це, для Запоріжжя одним із перших практичних кроків могло б стати залучення торговельних мереж до збору упаковки, зокрема через встановлення автоматів для прийому пляшок або організацію ручного прийому тари у магазинах.

Разом із тим, польський досвід підтверджує, що повноцінна депозитна система найефективніше працює на рівні всієї країни. Тому для Запоріжжя реалістичним кроком на цьому етапі може бути не повний запуск системи, а поступове тестування її окремих елементів, тобто розвиток пунктів прийому, поява перших бутилкоматів і формування звички повертати упаковку серед мешканців.