Потенціал Сухої та більше зелених зон: у Запоріжжі презентували дослідження із зеленого відновлення Шевченківського району

28 квітня відбулася презентація досліджень ГО «Екосенс» щодо благоустрою Шевченківського району Запоріжжя. Над проєктами працювали близько пів року. До роботи долучилися провідні екологи України. Як пройшов захід і які ідеї щодо озеленення району звучали під час дискусії — далі в матеріалі

В «Екосенсі» підбили підсумки стажування, яке тривало 5 місяців. Програма отримала назву «Новий імпульс зеленого відновлення Запоріжжя». Її переможці отримали стипендії від організації. 

— Стажування починали із правил аналітичної діяльності, підходів до доброчесності, і як теорію запроваджувати на практиці й робити з неї дослідження, які стануть основою для адвокації, тобто впливу на людей, на владу, яка приймає рішення, — розповідає голова ГО «Екосенс», Тетяна Жавжарова.

За умовами програми учасники мали підготувати проєкти на запропоновані теми, а саме «Зелене відновлення річок Запоріжжя та області» або «Адвокація та партисипація зеленого відновлення Запоріжжя». Обʼєктом дослідження став Шевченківський район міста. За словами Тетяни Жавжарової, місцевість обрали як таку, що має помітні екологічні й урбаністичні проблеми та сильно потерпає від воєнних дій.  

— Також це район міста, в якому є найбільший приватний сектор. І він, до речі, дуже бідний на зелені зони. Саме тому ми, власне, й починали працювати в Шевченківському районі. Нашим першим проєктом було створення міського громадського простору, скверу серед приватної забудови, — розповідає Тетяна.

Багато ініціатив активістів стосувалося й річки Суха, яка протікає в цій місцині. Її обрала для свого дослідження стажерка Юлія. Наразі вона вивчає просторове планування в університеті. На її думку, річка є формотворчим ядром району і має неабиякий потенціал для громадян.

Юлія запропонувала створити на берегах Сухої локальні рекреаційні простори. Такі зелені зони розташовані переважно у центрі міста або на Дніпрі та на Хортиці. Через їхню віддаленість люди добираються туди на машинах, що збільшує трафік та шкідливі викиди. Наявність локацій у житлових районах покращить якість життя їхніх мешканців. 

Річка має й екосистемні вигоди. Так, Суха зменшує ризики підтоплення району, збагачує флору і фауну та охолоджує територію вздовж русла. Останнє — дієвий засіб від ефекту «теплового острова», тобто спеки на вулицях, викликаної щільним будівництвом.

Наразі річка та її прибережна смуга перебувають у прикрому стані. Юлія особисто брала участь в експедиціях до Зеленого Яру, де фіксувала масштаби забруднення. Відновленню зелених зон заважають розорювання землі біля русла, хаотична забудова та відходи з промзони. 

Попри це, дівчина зберігає оптимізм. Так, вона дослідила індекс вегетації місцевості. Дані беруться із супутникових знімків. На них показано, як рослини реагують на сонце. Здорова флора поглинає червоне світло, хвора — відштовхує. Загалом вздовж русла показник здебільшого середній, однак є й ділянки з високим рівнем. Їхнє відновлення поверне зелені масиви Сухої аж до акваторії Дніпра.

Друга стажерка — Анастасія, майбутня соціологиня, тож і тему обрала за фахом, а саме онлайн-опитування про зелені простори міста. Дослідження охоплює все Запоріжжя, тож його окрема презентація відбудеться згодом. На заході ж презентували уривок, який стосується саме Шевченківського району. Анкету заповнили 1230 респондентів, 385 з них — мешканці згаданого житлового масиву.

— Моя робота не є лонгітюдною (тим, яке вимагає тривалого часу для збору даних — ред.) і частково є продовженням попереднього дослідження, яке минулої весни проводив «Екосенс». Ми також торкалися тих самих питань і тем задля того, щоб промоніторити, чи відбулися певні зміни у запиті містян на функціонування зелених зон, — розповідає Анастасія.

Результати нового дослідження підтвердили значний запит на нові зелені зони. Наразі три чверті громадян відвідують їх для відпочинку та психологічного відновлення. Найбільше за це виступають і у Шевченківському районі. Так, 36% опитаних жителів за створення таких місць вже зараз. 

У пріоритеті містян — озеленення скверів і парків (68%); також люди висловилися за встановлення дитячих майданчиків (47%) та підтримку газонів (38%). Однак думки щодо фінансування цих заходів розділилися. За статистикою, близько половини запоріжців за реконструкцію, однак не за кошти бюджету. 

Також громадяни хочуть особисто долучатися до благоустрою. Безумовно “за” висловилися 30% респондентів. Із них 72% мають на меті посадити рослини, а 40% — взяти участь у толоці. Люди також обрали дерева, яким надають перевагу. Найбільше голосів зібрали хвойні та місцеві листяні породи. Головний критерій — аби вони давали тінь у спеку. Різнотрав’я як підхід до озеленення відмітили 33% опитаних, трохи більше (40%) за класичні газони.

Куратором проєктів виступив Максим Сорока — провідний еколог та експерт ГО «Екосенс». Він виділив роботи обох учасниць за їхню новизну та актуальність. Результати досліджень мають неабияку цінність для активістів. Так, вони напрацюють з них конкретні пропозиції для органів влади та окремих департаментів. 

Нагадаємо, у 2025 році «Екосенс» брав участь у робочій групі щодо нової програми розвитку скверів і парків. Її ініціатором стала Запорізька міська рада. Врешті-решт проєкт прийняли на сесії. 

— Було багато питань до цієї програми, але я, як учасниця тієї робочої групи, підкреслюю, що багато пропозицій громадськості також були включені. Зокрема, щодо того, щоб додавати різнотрав’я, висаджувати саме дерева, робити акценти на інклюзивність міського простору, — розповідає Тетяна.

Усі охочі зможуть ознайомитися з дослідженнями на офіційному сайті «Екосенсу», Віднова.Info. Слідкувати за новинами організації можна також на їхніх сторінках в Інстаграмі та в Фейсбуці. 

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.