3 березня громадська організація Zero Waste запустила проєкт «Широківська громада на шляху до життя без відходів». У ньому екоактивісти навчали місцевих мешканців сучасного і вигідного управління використаними матеріалами. Задля цього у громаді провели толоку, підготували морфологічне дослідження сміття та оголосили збір кришечок для подальшої переробки. Про перші підсумки програми — далі у матеріалі
Проєкт розрахований на рік і має завершитися взимку. У Zero Waste кажуть, що ініціатива має на меті допомогти місцевій владі створити нову програму управління відходами. Відтак дані активістів ляжуть в основу нової редакції документа. За словами директорки КУ «Агенція розвитку Широківської громади» Юлії Носкової, стратегія громади говорить про те, що навіть під час війни довкілля є важливою сферою, що має просуватися серед населення.
— У нас не завжди вистачає людей і саме експертного фокусу у цьому напрямі. Тому, коли до нас звернулася Zero Waste із пропозицією зробити спільний проєкт на екологічну тематику, ми радо погодилися, бо розуміємо, що інвестувати сьогодні в процеси, які наближають нас до європейської спільноти, дуже важливо і цінно, — говорить Юлія.
Юлія Носкова
Для Широківської громади це перший подібний досвід співпраці з екоорганізацією. До цього там самотужки впроваджували рішення з утилізації відходів. Так, ще 9 років тому у громаді не було централізованого вивозу сміття, але після тривалої роботи ця послуга вже діє на всій їхній території, а це 35 населених пунктів. Також по всій громаді можна побачити так звані «лодочки-кузови» — спеціальні контейнери для великогабаритних та будівельних відходів. Їх, зокрема, встановили вздовж траси, аби водії не залишали пошкоджені шини на узбіччі.
Разом із цим, новою проблемою стало те, що сміттєзвалища розташовані на лівому березі, тоді як Широківська громада — на правому. За даними місцевої влади, щороку вони витрачають близько 1 мільйона гривень на вивіз сміття в Запоріжжя. Наприклад, відстань від найвіддаленішого старостату до полігону сягає майже 50 км. Таким чином, проєкт став стимулом до впровадження змін у переробці сміття на місцях.
Толока та морфологічний аналіз
У громаді пояснюють, що знаходяться в тісному діалозі з населенням. Прикладом подібної комунікації є спільні заходи з очищення території, зокрема Велика толока, що відбувається щороку навесні. Однією з локацій обрали лісосмугу вздовж Каширського шосе. У сезонному прибиранні взяли участь активісти Zero Waste. Вони надали необхідний інвентар і зважили та відсортували сміття для подальшого аналізу. Про мету дослідження нам розповідала менеджерка з комунікації Zero Waste Єлизавета Іванова.
— Ми вибирали ресурсоцінні матеріали, аби порахувати їхню кількість. Це була разова акція для того, щоб продемонструвати людям цифри, які відповідають їхній громаді — не просто взяті звідкись, а реалістичні й показові, — говорить Єлизавета.
Єлизавета Іванова
Фото: Широківська громада
Фото: Широківська громада
Фото: Широківська громада
Паралельно Zero Waste розпочала загальний морфологічний аналіз сміття Широківської громади. Дослідження тривало впродовж всієї весни. У поле зору волонтерів потрапили побутові відходи, які забираються від приватних домогосподарств (яких у громаді переважна більшість), багатоквартирних будинків та промислових підприємств.
Загалом, будь-який збір сміття починається з техніки безпеки для майбутніх сортувальників. У більшості це були учасники Zero Waste, однак долучилися й мешканці громади.
— Безпекові питання полягають в тому, що у смітті можуть міститися розбите скло, інші гострі предмети, а також хімічні речовини й медичні відходи. Основне правило поводження з останніми — не відкривати ніяких таблеток та банок. Вони повинні утилізуватися окремо, але, на жаль, ця практика у нас не поширена. Через це багато медичних відходів опиняється на сміттєзвалищі. За відсотковим значенням їх небагато, але якщо подивитися на їхній хімічний склад, то це значний вплив на довкілля. Адже потім ці речовини потрапляють у ґрунтові води, — говорить Єлизавета.
Фото: Zero Waste
Сортування відходів проводилося на території одного з комунальних підприємств, яке займається вивозом сміття. За день волонтери перебирали до 300 кілограмів залишкових матеріалів, що займало до 6 годин.
— Відходи аналізуються за близько 50 різноманітними фракціями. Наприклад, пластик. Це дуже обширне поняття, і його там мінімум 7 видів, а то й більше. Так само зі склом: є віконне, побутове, кольорове, прозоре тощо. Також дивилися, скільки в загальних відходах зустрічається небезпечних і будівельних, — говорить Єлизавета.
Фото: Zero Waste
Оскільки Широківська громада є сільськогосподарською, там домінують біологічні відходи — їхня частка становить близько 40% від загальної кількості. Це різні очистки, недоїдки, зіпсована їжа, садово-паркові відходи тощо. Коли вони потрапляють на звалище та змішуються з іншим сміттям, то розкладаються без доступу до кисню, утворюючи метан. Аби зменшити кількість біовідходів, Zero Waste рекомендує компостування.
Рекомендації щодо компостування. Фото: Zero Waste Львів
Широківська громада відрізняється й тим, що тут викидають мало посуду з одноразової доставки, тоді як у Запоріжжі його безліч.
— Тим не менш, тут поставили дуже багато кавоавтоматів у магазинах, через що викидається купа стаканчиків та паличок, якими мішають цукор. Тобто вже є сенс давати рекомендацію, наприклад, використовувати власну чашку або термокружку, якщо ви йдете десь пити каву не вдома, — говорить Єлизавета.
Фото: Zero Waste
Нікуди не ділася проблема з пластиком. Попри те, що матеріал легкий за масою, він займає багато місця. Через те, що люди не стискають пляшки, Широківська громада в буквальному сенсі возить повітря через всю місцину
— З обох морфологій ми побачили, що пляшки мають відсортовуватися в першу чергу. Їх найлегше виокремити від решти сміття. Чисто з економічної точки зору, пляшки краще стискати. Зрозуміло, що сміттєвоз пресує відходи, але багато пляшок залишаються з повітрям. Викидають й з рідиною, яка також не має там опинитися, — говорить Єлизавета.
Наразі активісти аналізують отримані дані, проводять розрахунки, готують звіт та рекомендації. Дослідження презентують восени перед депутатами Широківської громади.
Переробка кришечок та зелена зона
Окремо у громаді ініціювали збір кришечок з-під пластикових пляшок. Вони складаються з харчового пластику — поліетилену високої щільності, з яким, за словами активістів, легко працювати. Збір мав тривати до вересня, але його призупинили в липні через велику кількість місцевих, які долучилися до акції.
Задля збору у 10 населених пунктах оснастили рівно стільки ж приймальних пунктів. Спеціальні контейнери поставили у продуктових магазинах, центрах дозвілля, амбулаторіях та навчальних закладах. До цього для закладів підготували окреме опитування щодо того, чи готові вони надати своє приміщення під ініціативу.
Фото: Zero Waste
Наразі кришечки сортують для подальшої переробки в крафтовій майстерні Zero Waste під назвою Plasticon, що знаходиться у Палаці культури «Титан». Завдяки спеціальному термопресу волонтери готують великі листи з пластику, з яких згодом зроблять вуличні меблі: лавки, столи, клумби та смітники. Ними облаштують зелену зону в селі Веселому. Місце заздалегідь узгодили з місцевою владою. До вибору місця долучали також представників молодіжної ради та проводили опитування серед молоді.
— Ми також підготували адаптаційні рішення до зміни клімату — хочемо посадити рослини, які притаманні для цього регіону, та зробити захист від спеки — «живий» чи просто натягнути сітку від надлишкового сонця, — говорить Єлизавета.
Відеоконкурс та подальші плани
Паралельно зі збором кришечок тривав конкурс «Моє село на шляху до змін». За умовами учасники мали зняти коротке (до 180 секунд) відео для мережі TikTok, у якому ділилися думками про екологічну ситуацію та способи її вирішення. У Zero Waste заявили, що до конкурсу долучилося відносно мало людей — всі сили громади пішли на збір кришечок. Водночас волонтери виокремили одну цікаву роботу.
Переможницею конкурсу стала місцева мешканка Анна Коваленко. Її відеоролик торкався ідеї про спеціальні будиночки для комах і того, чому це важливо для збереження їхньої популяції. Анна також отримала подарунки від Zero Waste, а саме товари для того, щоб зменшити використання одноразових виробів: мішечки, термокружку та сувеніри з переробленого пластику.
Фото: Zero Waste
Загалом Широківська громада не виділяла додаткових коштів зі свого бюджету на спільний проєкт із Zero Waste. Вони кажуть, що задоволені результатами їхніх ініціатив.
— Це велика радість співпрацювати з такою глибоко зануреною та мотивованою командою(…) Вони до дрібниць розуміються у своїй темі, і їхня експертність посилює нашу експертність, і в такій синергії не може не бути результатів. Нам дійсно важливо закріпити цей успіх. Наші партнери питають, чи будемо ми робити те саме після того, як проєкт завершиться. Так, ми будемо це робити. Ми розуміємо, куди мусимо рухатися, і з таким проєктом і з такою командою друзів і партнерів це буде і швидше, і легше, і ефективніше, — говорить Юлія.
У Zero Waste також планують розширювати свою діяльність на інші громади Запорізької області. Так, вони хочуть співпрацювати з тими, хто дійсно бажає реальних змін.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.
