Пальне без конкуренції: як дві мережі отримали понад 80% закупівель у Запорізькій області за чотири місяці 2026 року

 

У Запорізькій області державні установи за 2026 рік уже витратили понад 108 мільйонів гривень на пальне. SODA проаналізувала ці закупівлі в Prozorro і виявила, що в тендерах регулярно з’являються постійні компанії, учасники пропонують майже однакові ціни, а переможці часто відмовляються підписувати договори. Ми розглянули, які мережі АЗС та постачальники пального стоять за посередниками, хто заробив найбільше бюджетних коштів та чому частина закупівель може викликати запитання щодо реальної конкуренції

Пальне – це один із найбільш масових і регулярних видів закупівель державних установ, який здійснюється протягом усього року та часто великими обсягами. Тож щоб подивитися, як це працює у нас, SODA проаналізувала 64 закупівлі пального в Запорізькій області в системі публічних закупівель Prozorro на суму 108,6 млн грн. 

Хто регулярно бере участь у закупівлях та які компанії стоять за цими пропозиціями — розбираємо нижче. 

Постійні учасники торгів, які отримували підряди

Серед учасників паливних закупівель як компанії із Запоріжжя, так і постачальники з інших регіонів України. У тендерах вони пропонують пальне через мережі АЗС або напряму від постачальників, використовуючи систему талонів і паливних карток. Саме тому за різними назвами ТОВ часто стоять одні й ті самі бренди пального. 

Усього взяло участь 15 фірм, які подавали пропозиції. 13 з них перемогли і, у результаті, отримали пропозицію на підписання договору. 

«Укрнафта» та «Євро 5» отримали понад 82% коштів паливних тендерів 

Серед переможців закупівель «Укрнафта» згадується 14 разів, «Євро 5» — 16 разів, WOG — 12 разів, ОККО — 13 разів, NPG — 7 разів, а UPG — 2.

У розглянутих закупівлях можна простежити, що часто фігурують фірми «Євро 5» та «Укрнафта». Незважаючи на те, що «Євро 5» мала найбільше за кількістю угод, «Укрнафта» отримала підряди на суму 45,9 млн грн — це складало 42,29% від загальної суми договорів.

АТ «Укрнафта» вважається державною компанією, проте її структура складніша. На 50%+1 акцією «Укрнафта» належить «Нафтогазу України», решта акцій належала приватним акціонерам з групи «Приват» Ігоря Коломойського, але з 2023 року знаходиться під контролем Міноборони на час війни. Це означає, що «Укрнафта» загалом контролюється державою та платить у бюджет дивіденди, проте має велику свободу в організації своєї діяльності. Наприклад, керівник «Укрнафти» в одному з інтерв’ю розмірковував про інвестиції у збільшення непаливних доходів (магазини на АЗС). Згодом «Укрнафта» планує збільшувати мережу АЗС до 700 комплексів.

«Євро 5» заробила 43,53 млн грн, що склало 40,07 % від загальної суми розглянутих договорів.

Мережа АЗС «Євро 5» у рекламних матеріалах називає власником Володимира Мазурика. Це батько Романа Мудрого (Мазурика) — заступника департамента Офісу генпрокурора. Як єдина юридична особа «Євро 5» не існує — це група ТОВ, які прив’язані до окремих АЗС або беруть участь у тендерах. Наприклад, Мудрий Володимир Олегович є власником ТОВ «Метро АЗС» (адреса АЗС «Євро 5» на Оріхівському шосе поблизу «Метро»), ТОВ «Істоміна АЗС» (адреса АЗС «Євро 5» на вул. Істоміна), ТОВ «Алюмінієва АЗС» (адреса АЗС «Євро 5» на вул. Алюмінієвій) тощо.

Усього ці дві компанії отримали 82,4% усіх коштів у цих закупівлях. Така концентрація виглядає непропорційною порівняно з ринком пального. Для порівняння, мережа WOG через ТОВ «Петрол партнер» і ТОВ «Укрпетролцентр» отримала близько 8,5%, а ОККО (через ПП «ОККО-сервіс») — лише близько 2%.

Системні відмови та майже однакові ціни — огляд тендерів

У значній частині закупівель конкуренція фактично була відсутня. Із 64 закупівель 22 (34,4 %, тобто приблизно кожна третя) провели або як пряму закупівлю в одного постачальника, або з єдиним учасником. До них належать і найбільші закупівлі на 11 і 14 мільйонів гривень. 

*Загалом такі тендери проводять за системою Запит ціни пропозицій (ЗЦП). Це найшвидший та найпростіший інструмент, за допомогою якого замовники купують стандартні товари в Prozorro. Це конкурентний відбір, що триває мінімум 4 дні, не має етапу аукціону та не вимагає складної документації.

Ще 16 із 64 закупівель (25%, тобто кожна четверта) завершилися тим, що перемогу здобував учасник із найнижчою ціною. Проте після визначення переможця один або одразу кілька учасників відмовлялися підписувати договір, і тоді закупівлю передавали наступному учаснику за результатами торгів. 

У багатьох закупівлях пропозиції від учасників відрізняються незначно, причому така різниця фіксується системно в різних процедурах. Наприклад, у закупівлі Комунального підприємства «Титан» — різниця 390 грн на 300-тисячній закупівлі. А у пропозиціях до тендеру від Комунального підприємства «Оріхівжилсервіс» різниця у 24 гривні на закупівлі у 240 тисяч. 

У низці закупівель простежується повторювана поведінка постійних учасників. Зокрема, у закупівлі Петро-Михайлівської сільської ради брали участь ТОВ «Укрнафта-постач» та ТОВ «Фул фьюжн», які пропонували пальне одного походження — «Укрнафти». При цьому «Фул фьюжн» подав трохи нижчу цінову пропозицію, був визначений переможцем, однак відмовився підписувати договір. У закупівлі Вільнянського центру первинної медико-санітарної допомоги зафіксовано зворотну ситуацію з тими ж компаніями та аналогічним товаром. А вже у закупівлі від Інспекції з благоустрою міста Запоріжжя  обидва учасники подали ідентичні цінові пропозиції. 

Також були випадки, коли всі учасники тендеру відмовилися від підписання договору після того, як стали переможцями. Так, у закупівлі «КП ЕЛУАШ» усі 4 учасники скасували підписання угоди. 

А у закупівлі від Комунального підприємства «Благоустрій» Комишуваської селищної ради відмовилися аж 8 з 8 учасників. Причому закупівля була на 1 млн грн.

Що говорить закон

26 лютого 2026 року Антимонопольний комітет України на своєму сайті опублікував інформацію про початок розгляду справи № 128-26.13/36-26, де фігурують ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ», ТОВ «ФУЛ ФЬЮЖН» та ТОВ «Укрпетролцентр». Справа стосується порушень Закону про антиконкурентне узгодження дій суб’єктів господарювання. 

Згідно із законодавством, антиконкурентними узгодженими діями є погоджені дії суб’єктів господарювання, які можуть призвести або вже призвели до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Зокрема, йдеться про ситуації, коли компанії узгоджують ціни, розподіляють ринки, впливають на результати торгів або тендерів, обмежують доступ інших учасників до ринку чи створюють для них нерівні умови. Такі дії заборонені законом, оскільки спотворюють нормальну конкуренцію.

Також ситуації з одним учасником, масові відмови від підписання договорів або мінімальні розриви в цінах можуть свідчити про формальне дотримання процедури за фактичного порушення принципу добросовісної конкуренції.

Замість висновків

Аналіз показав, що на паливних закупівлях у Запорізькій області частина тендерів проходить без реальної конкуренції, в інших — різниця між пропозиціями мінімальна, та переможці нерідко відмовляються від підписання договорів. Ринок фактично поділений між обмеженим колом компаній, які постачають пальне одних і тих самих брендів і концентрують більшість бюджетних коштів. Це може свідчити про формальний характер частини процедур і потребу додаткової уваги до прозорості таких закупівель.