Найболючіші точки міста: які бар’єри районів визначили мешканці Запоріжжя
Нещодавно у Незламному хабі ПК «Титан» відбувся захід «Безбар’єрність в дії» від громадської організації «Доречні». Мешканці Запоріжжя зібралися разом для обговорення найболючіших питань своїх районів. Які барʼєри існують в районах міста, читайте далі
Обговорення розпочалося з переосмислення поняття безбар’єрності. Учасники наголосили, що вона стосується не лише маломобільних груп населення, а й передбачає створення комфортного середовища для кожного.
Основна частина заходу пройшла у форматі групової роботи: представники семи районів міста за окремими столами провели мапування своїх локацій. Мешканці детально розібрали щоденні маршрути та виокремили бар’єри, з якими стикаються щодня.
Ключовим етапом роботи стало упорядкування виявлених проблем. Кожен учасник мав 14 голосів для визначення найбільш критичних викликів у межах усього міста. За результатами голосування куратори сформували списки з п’яти основних проблем для кожної локації. Ці дані використають для подальшої розробки безбар’єрних маршрутів у Запоріжжі.
Космічний район
Серед найбільш болючих проблем Космічного району, результатом голосування, жителі виділили такі:
На першому місці — транспортне муніципальне сполучення. Багатьма учасниками було зазначено відсутність маршруту «Космос–Піски», окрім 20-го маршрутного таксі, яке ходить досить рідко. Також відсутній маршрут, який би сполучав Космічний район із залізничним вокзалом «Запоріжжя-1», і людям постійно доводиться робити пересадки. Мешканці району підкреслили відсутність муніципального транспорту до Запорізької обласної клінічної лікарні та сполучення Південного мікрорайону з відділом Державної міграційної служби.
Друге місце — недоступність «Запоріжжя-1». Маломобільним людям, а також людям з валізами та батькам з маленькими дітьми дуже важко користуватися підземним переходом — як підніматися, так і спускатися. Учасники заходу зазначили, що окремий вхід для маломобільних людей усе ж таки є, але для того, щоб ним скористатися, необхідно викликати персонал і чекати, поки їх проведуть через інші ворота на платформу. Усі інші люди цим виходом користуватися не можуть.
Проблема, що посіла третє місце за кількістю голосів, — відсутність вбиралень в громадських місцях. Відома лише одна — у парку Міст-побратимів, яка недоступна для людей з інвалідністю.
Серед інших також було зазначено: поганий стан внутрішньоквартальних доріг; недоступність пішохідних шляхів руху до лікарень, РАЦСу, автовокзалу та зупинок міського транспорту, як-от «Східна» та «Володимира Українця».
Шевченківський район
Найбільшим викликом для Шевченківського району, за словами його жителів, є відсутність налагодженого міського транспорту: вранці складно дістатися на роботу, а ввечері — повернутися додому. Містяни також наголошують на відсутності сполучення із селищем ДД.
Ще одна проблема також пов’язана з транспортом — відсутність облаштованих зупинкових комплексів, передусім трамвайних (маршрути № 10, 12, 14, 15). Якщо говорити про автобуси, то тут частково є альтернатива — можливість поставити пандуси. А от доступ до трамваїв для маломобільних людей фактично відсутній.
Третю проблему мешканці назвали «цікавою» через те, що на неї найбільшу увагу звертають жителі інших районів, а не Шевченківського. Йдеться про об’їзд так званої «дороги смерті» — центральної магістралі району, офіційна назва якої — проспект Моторобудівників. «Дорогою смерті» магістраль називають через погіршену на ній безпекову ситуацію. Дорога повністю проходить через агломерацію «Мотор Січ». Містяни пропонують організувати об’їзд, перенісши його на вулиці, розташовані на 2–3 квартали вище або нижче, тобто влаштувати рух другорядними дорогами для мінімізації ризику втрати людських життів. Альтернативою може послугувати встановлення РЕБів та збільшення кількості наземних укриттів.
Жителів району також турбують інші проблеми та бар’єри: незадовільний стан дорожнього покриття у приватному секторі, нестача укриттів і аптек, недостатнє освітлення, особливо на пішохідних маршрутах у темний час доби, а також недоступність для пересування перехрестя проспекту Моторобудівників із вулицями Іванова, Героїв 55-ї бригади та Чарівною.
Хортицький район
За результатами голосування, більшість присутніх жителів Хортицького району найпріоритетнішим питанням у їхньому районі обрали збільшення кількості спеціально облаштованих громадських вбиралень в двох парках.
Другий бар’єр тут — відсутність якісного дорожнього покриття та велика кількість бордюрного каменю у ключових точках району і на внутрішньоквартальних дорогах.
— Центральні вулиці зроблені. Але як тільки звертаєш в спальні райони, то доводиться постаратися, щоб проїхати, — зазначають містяни.
Ще одна важлива пропозиція — створення маршруту муніципального транспорту для сполучення з 9-ю міською лікарнею. Більшість дорослого населення обслуговується саме в цьому закладі, однак маломобільним людям дістатися до нього логістично вкрай складно.
Окрім цього, мешканці району наголошують на відсутності повноцінного транспортного сполучення між усіма частинами району: наявні маршрути проходять переважно центральними вулицями.
Вознесенівський район
Основною інфраструктурною проблемою району, яку зафіксували жителі, є обмежений доступ до адміністративних установ, банківських відділень та торгових точок.
Окремим барʼєром визначено стан укриттів: вони часто зачинені, відсутні або розташовані на значній відстані від місць перебування людей. Під час обговорення за «круглим столом» учасники розподілили голоси щодо інших проблем району.
Найбільшу кількість голосів отримало питання громадських вбиралень, оскільки їхня нестача та недоступність створюють інфраструктурний бар’єр. Наступним пріоритетом визначено обмежений доступ до Запорізького державного цирку: через відсутність пандуса маломобільні особи мають труднощі з відвідуванням закладу. Також опитування виявило проблему з транспортною доступністю до міської лікарні №6 через брак прямих сполучень.
Олександрівський район
Цей район також має високий рівень критичних відгуків від мешканців.
Опитування показало, що Дубовий гай залишається найбільш проблемною локацією старої частини міста: об’єкт набрав 18 голосів і посів перше місце в рейтингу. Як повідомляють учасники, парк міг би стати безбар’єрним середовищем, проте реконструкція, що затягнулася на кілька років, унеможливлює впровадження інклюзивних рішень.
Друге та третє місця знову посідають громадські вбиральні та укриття, які не пристосовані для маломобільних груп населення.
Окрім цих перешкод, запоріжці наголошують на відсутності культури паркування: спеціалізовані місця для водіїв з інвалідністю часто займають інші власники авто.
Основна причина полягає у некоректному розташуванні дорожніх знаків, через що їх не помічають. Крім того, зафіксовано відсутність інклюзивних спортивних майданчиків, дефіцит соціального таксі, наявність бар’єрів для осіб із порушеннями слуху та незадовільний стан тротуарної плитки.
Заводський район
Результати обговорення та голосування мешканців Заводського району дозволили виокремити три найбільш критичні виклики:
Перше місце — відсутність інклюзивних громадських вбиралень. Мешканці зазначили, що існуючі туалети в громадських місцях не враховують потреб маломобільних груп населення, що є базовим бар’єром для тривалого перебування у публічному просторі.
Друге місце — логістичні проблеми віддалених частин району. Учасники наголосили на необхідності розробки нових транспортних рішень для «віддалених куточків» Заводського району, які наразі залишаються фактично відрізаними від основної інфраструктури.
Третє місце — незадовільне вуличне освітлення. Недостатня кількість ліхтарів по всьому району створює додаткові перешкоди: після заходу сонця вулиці стають небезпечними та важкопрохідними, що автоматично перетворює їх на бар’єрне середовище для всіх громадян.
Дніпровський район
Ситуація в Дніпровському районі має свої особливості, пов’язані з різким збільшенням кількості населення та специфікою забудови.
Перше місце — розірване транспортне сполучення між ключовими точками. Жителі вказали на відсутність прямих маршрутів до критично важливих об’єктів: 9-ї міської лікарні, пологового будинку, стоматології №3 та комунальних підприємств (Водоканал, Обленерго, Газ).
Друге місце — брак інклюзивних дитячих майданчиків та вбиралень. Через те, що Дніпровський район вважається відносно «безпечним», сюди масово перемістилися мешканці з інших частин міста, зокрема з Шевченківського району. Різке збільшення кількості населення, зокрема сімей з дітьми, загострило потребу в облаштованих зонах відпочинку та доступних санітарних точках.
Третє місце — відсутність пандусів у житлових будинках. Ця проблема виходить далеко за межі торговельних центрів. Модераторка поділилася приголомшливими історіями: люди, які через повномасштабну війну переїхали з приватного сектору до багатоповерхівок, стають «в’язнями» власних квартир. Для мешканців п’ятиповерхівок без пандусів та ліфтів шлях на вулицю стає нездоланним — зафіксовані випадки, коли люди не могли залишити домівку протягом року.
Захід завершився рефлексією: усі учасники мали змогу взяти до рук мікрофон і поділитися своїми враженнями та емоціями — що було важливим, новим і що об’єднує всі райони. На останнє запитання відповідь найчастіше була одна й та сама — люди. Саме громада міста зробила цей час таким важливим.
Подивитися на власне місто, розкладене на райони, — унікальний досвід. Учасники могли не лише поділитися болючим про свій район, а й дізнатися багато нового про інші. Багато хто зазначав, що навіть не здогадувався про проблеми тих місць, де раніше майже не бував. Пролунала також думка, що на інклюзивність не можна дивитися однобоко — варто замислитися про людей, які щодня стикаються з бар’єрністю.
Організаторки підкреслили: ця зустріч — лише один із компонентів їхнього проєкту. Вони наголосили на важливості єдності, відкритого діалогу та вільного обміну думками. Одна з учасниць також наголосила на важливості участі держави в цьому питанні — з надією на зміни.
— Ми маємо голос, який щойно прозвучав. Далі потрібно рухатися спільно.
Усі учасники погодилися: безбар’єрність має бути справді для всіх, і ця дискусія стала важливим початком діалогу.
Авторки матеріалу – Анастасія ГОЛОВАНЬ, Олеся ТЕЛЕШКО, Аліна ПАЦЕЛІЙ
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.
