Лавандовий лабіринт у Запоріжжі: як ідея містян може перетворитися на новий простір для відпочинку

Ідея лавандового лабіринту в Запоріжжі народилася не за один день. Її витоки сягають роботи над Концепцією зеленого простору міста. Пізніше це переросло в проєкт, над яким працюють громадська організація «Маю право дихати» та небайдужі містяни. Ми поспілкувалися з учасницею інціативної групи Вікторією Чикаловою, яка розповіла про ідею та плани її реалізації

У 2026 році Вікторія долучилася до робочої групи з розробки Концепції зеленого простору Запоріжжя. Тоді вона запропонувала власне бачення розвитку зелених зон міста, яке підтримали інші учасники обговорення. Проте після затвердження концепції її реалізація так і не розпочалася.

— Головною цінністю мого підходу є партисипація — залучення мешканців до створення простору ще на рівні ідеї. Саме тоді люди починають відчувати, що це їхнє місце і що вони можуть впливати на його розвиток, — розповідає Вікторія.

Саме цей підхід згодом став основою нового проєкту. Разом із громадською організацією «Маю право дихати» команда почала працювати над грантовою заявкою та паралельно обговорювати майбутню ідею із запоріжцями.

За словами Вікторії, реакція містян показала, що такий простір дійсно потрібен місту.

— Ми почали говорити про проєкт ще до подання заявки. Хотіли зрозуміти, чи відгукується ця ідея людям. Побачили зацікавлення і зрозуміли, що варто рухатися далі.

Згодом проєкт отримав підтримку донора. Грантові кошти надали на створення майбутнього простору, облаштування території та необхідну інфраструктуру.

Наразі над реалізацією працює команда активістів разом з Ольгою Гайдаш, Іриною Свіжевською, Тетяною Ярмохіною, Оленою та Миколою Раликами. Також понад 50 запоріжців уже висловили готовність долучитися до висадки лаванди.

Одним із головних питань на початку роботи став вибір рослини для майбутнього простору. Команда зупинилася саме на лаванді.

— Ми хочемо популяризувати SMART-озеленення. Це коли для конкретної ділянки підбирають рослини, які найкраще почуватимуться саме в цих умовах і не потребуватимуть дорогого догляду.

Лаванда добре переносить спеку, любить відкриті сонячні ділянки, є багаторічною рослиною та потребує мінімального догляду після укорінення.

Втім, практичність стала не єдиним аргументом.

— Лаванда має ще й терапевтичний ефект. Її аромат і кольори заспокоюють. У час війни такі простори стають особливо важливими для людей.

Окрім цього, команда бачить у майбутньому лабіринті й туристичний потенціал.

— Ми віримо в перемогу і в те, що після війни до Запоріжжя приїжджатимуть люди з усієї України та світу. Лавандовий лабіринт може стати одним із тих місць, які асоціюватимуться з містом.

Сьогодні проєкт перебуває на етапі підготовки до реалізації. Уже відбувся партисипативний захід у Вознесенівському парку, під час якого разом із відвідувачами та підприємцями обрали місце для майбутнього лабіринту.

Зараз команда працює над проєктом благоустрою, підбирає сорти лаванди та елементи майбутнього простору.

— Усе літо ми будемо готувати ділянку, а у вересні плануємо висаджувати рослини.

Особливістю проєкту є те, що грант не покриває витрати на висадку та догляд за рослинами на початковому етапі.

– Ми хочемо робити це разом із містянами. Коли людина власноруч бере участь у створенні простору, вона починає сприймати його як свій.

За словами Вікторії, саме відсутність діалогу з громадою часто стає проблемою багатьох міських реконструкцій.

— Часто навіть зміни в центральних парках створюються за задумами, які народжуються в кабінетах. Ми хочемо нагадати, що разом тепліше.

Найдорожчим елементом майбутнього лабіринту стане багатофункціональна альтанка. Вона одночасно виконуватиме роль великої лави для відпочинку та простору для занять йогою, медитацією чи читанням.

Втім, сам лабіринт команда розглядає лише як перший крок. У майбутньому активісти планують і надалі працювати над розвитком міських зелених зон, залучати грантові програми, партнерів та самих мешканців до створення нових просторів.

— У світі є багато організацій, які хочуть допомагати Україні, але не можуть фінансувати військові потреби. Такі ресурси можна спрямовувати на розвиток міст, зберігаючи бюджетні кошти для підтримки Збройних сил України.

Для Вікторії цей проєкт має і особистий сенс. Вона говорить, що завжди любила працювати з просторами, які об’єднують людей.

— Висаджені сакури в парку «Дубовий гай» щовесни роблять щасливими тисячі запоріжців. Я хочу, щоб лавандовий лабіринт теж став місцем, де народжуються теплі спогади.

Вона уявляє його як простір для прогулянок, побачень, відпочинку та нових знайомств.

— Війна змінює нас і нашу громаду. Але після перемоги кожен спільний простір розвиватиметься так, як цього захочуть самі містяни. Один успішний приклад може стати початком десятків нових партисипативних проєктів у Запоріжжі.

Авторка матеріалу — Діана ГОЛОЩУК 

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.