Бути чи не бути: які перспективи має безкоштовний проїзд у комунальному транспорті Запоріжжя
Останні кілька місяців у Запоріжжі активно тривають дискусії з приводу безкоштовного проїзду у комунальному транспорті. У цих розмовах прибічники ідеї часто вказують на занадто високі ціни на поїздки та згадують досвід інших міст із безкоштовним проїздом, зокрема, прифронтовий Харків.
Однак таке «популярне» рішення може призвести до непопулярних наслідків: додаткового навантаження на бюджет, стрімкого збільшення пасажирообігу тощо.
SODA вирішила розібратися в ситуації. Скільки може коштувати бюджету безкоштовний проїзд, які у цьому плюси та мінуси — далі у матеріалі
Безкоштовний проїзд — так
На минулій сесії міськради депутат Анатолій Куртєв подав проєкт рішення про повернення безкоштовного проїзду в електричному транспорті міста (у тролейбусах та трамваях). У документі Куртєв зазначає, що КП «Запоріжелектротранс» і так є дотаційним. Дохід від платного проїзду є відносно незначним. Так, за 2025 рік він склав майже 47 млн гривень. Однак у проєкті депутат зазначає, що у цій цифрі не враховуються «витрати, пов’язані із забезпеченням функціонування системи платного проїзду». Тобто дохід може бути ще менший. Однак у підсумку проєкт навіть не винесли на голосування.
Колега Куртєва по депутатській групі Катерина Звєрєва у відео на своїй сторінці у Facebook заявила, що проєкт може з’явитися на наступній сесії вже у травні. Однак його прийняття залежить від депутатів:
— КП «Запоріжелектротранс» у нас дуже збиткове, дотаційне. Ці 20–30 мільйонів вже не вирішують нічого, але могли б бути соціальною підтримкою у вигляді безкоштовного транспорту.
Питання безкоштовного проїзду у Запоріжжі дібралося навіть до урядових кабінетів у столиці. У березні цього року депутат Верховної Ради Сергій Штепа звернувся до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко одразу з декількома запитами: розширення пільг на електроенергію у Запорізькій області, компенсація витрат на дизельне паливо для малого та середнього бізнесу тощо. Зокрема, Штепа закликав підтримати впровадження безкоштовного проїзду у Запоріжжі.
Посадовець аргументує це рішення суттєвим падінням платоспроможності населення. Як приклад, Штепа наводить Харків, де така ініціатива «довела соціальну ефективність в умовах воєнного стану». Однак міський бюджет Запоріжжя не має достатнього ресурсу для довгострокового забезпечення такої ініціативи. Тому депутат просить надати додаткову субвенцію з держбюджету на це.
Все впирається в гроші
У відповідях від влади найчастіше головним аргументом проти безкоштовного проїзду виступає фінансування. Так, наприклад, про це згадують у зауваженнях до вже згаданого проєкту рішення від Анатолія Куртєва. Директорка Департаменту фінансового забезпечення ЗМР Вікторія Логвиненко вказує, що введення безоплатного проїзду потребує додаткового виділення близько 40 млн грн. І це мова йде тільки про тролейбуси та трамваї.
Крім грошей, проблемою є зношення рухомого складу. Начальник управління з питань транспортного забезпечення та зв’язку ЗМР Михайло Скороходов у тих же зауваженнях пише, що більшість транспортних засобів застаріла. Так, середній фактичний термін експлуатації трамваїв у Запоріжжі — 34 роки (при нормативному терміні 15). У тролейбусів — 22 роки (при нормативному терміні 10). У випадку введення безкоштовного проїзду наплив пасажирів в рази збільшиться. І це може добити вже і так застарілий рухомий склад. Такі приклади вже були. Скороходов зазначає, що коли у 2022–2024 роках проїзд в електротранспорті був безкоштовний, то у години пік часто ставалися пошкодження рухомого складу та вибуття його з маршрутів на тривалий час.
У відповіді на запит Сергія Штепи у ЗОВА зазначають, що для «підтримки діяльності комунального транспорту і введення безкоштовного проїзду» треба компенсувати видатки на суму 659 млн гривень. Тобто, напряму у військовій адміністрації не кажуть, у скільки обійдеться конкретно безкоштовний проїзд.
Цю цифру можна порівняти із фінансуванням КП «Запоріжелектротранс» на 2026 рік. Так, на роботу самого підприємства у цьому році виділили 508 млн гривень з бюджету міста. Крім цього, планують виділити майже 294 млн гривень на закупівлю нових тролейбусів та електробусів. Із них 34 млн — з міського бюджету, 89,8 млн — грантові кошти та 107 млн — кредитні.
Безкоштовний проїзд — ні, але підтримці — так
Після початку повномасштабного вторгнення ціни на проїзд у комунальному транспорті Запоріжжя піднімалися декілька разів. Логіку незадоволення можна зрозуміти — у країні складна фінансова ситуація, а ще й поїздка в автобусі тепер по 15 гривень. Однак на перший погляд, рятівне рішення про безкоштовний проїзд може створити додаткові навантаження на бюджет міста.
Громадська організація «Спільно HUB» зазначає, що кошти на безкоштовний проїзд можуть розподілити за рахунок інших сфер: відновлення інфраструктури, соціальний захист, підтримка громади. До того ж, коли система не залежить від оплати пасажирів, зникає мотивація інвестувати в оновлення рухомого складу, дотримання графіків і комфорт перевезень. У довгостроковій перспективі це майже завжди означає погіршення сервісу.
Виконавча директорка «Спільно HUB» Тетяна Воскобойнікова каже, що безкоштовний проїзд для всіх містян не є найефективнішим способом підтримки. Доцільніше було б запровадити систему картки містянина та електронного квитка. Це може дати місту інструменти для планування маршрутів, аналізу навантаження і прозорого управління коштами:
— Значно доцільніше впроваджувати адресні пільги через єдину систему електронного квитка. Це дозволяє точно обліковувати пасажиропотік, контролювати фінанси та гнучко налаштовувати підтримку. Наприклад, можна передбачити для вразливих категорій певну кількість безкоштовних поїздок на місяць, далі — поїздки зі знижкою різного рівня. Конкретні параметри можуть змінюватися, але сам принцип дозволяє поєднати доступність і фінансову стійкість.
А як у інших
Вище ми вже зазначали, що у розмовах про безкоштовний проїзд частіше за все згадують Харків. Це й не дивно. Мер міста Ігор Терехов із самого старту його впровадження регулярно наголошує на необхідності залишити проїзд безкоштовним на якомога довший термін:
— Зараз кожна людина мала б заплатити за проїзд 50–60 грн на день. Це велика сума, тим більше, коли у багатьох немає роботи, тож хай краще люди витратять ці гроші на себе, а ми дотуватимемо з бюджету, — зазначав Терехов ще у грудні 2022 року.
Сам же безкоштовний проїзд у метро, тролейбусах і трамваях Харкова ввели у травні 2022 року. На початках його утримання не потребувало великих затрат. Журналісти Kharkiv Today пишуть, що тоді у місті працювало всього 6–8 трамвайних маршрутів та до 12 тролейбусних, більшість із них була скороченою, та й ходив транспорт з перебоями. Однак із часом Харків почав повертатися до більш-менш стабільного життя: люди поверталися, бізнес та підприємства відновлювали свою роботу. Тому навантаження на транспортну систему почало зростати.
На сьогодні безкоштовний проїзд коштує міському бюджету Харкова більше 2 млрд гривень або приблизно 10% міського бюджету. Думки з цього приводу різні. Хтось підтримує рішення, адже воно допомагає зекономити гроші харківським родинам у такий непростий час. Інші ж називають це популізмом та вимагають перенаправити ці кошти на підтримку Сил оборони.
Депутат Харківської міськради та засновник Харківського антикорупційного центру Ігор Черняк ще у 2024 році пропонував зробити оплату у транспорті міста добровільною, а кошти з цього направляти на підтримку військових:
— Умовно — добровільні донати від пасажирів у розмірі 8 грн за кожну поїздку. Я впевнений, що під цю історію можна буде залучити відомі благодійні фонди з визнаною репутацією або ж взагалі — державну платформу United 24. Насправді, навіть якщо 10-20% відсотків пасажирів будут сплачувати «донати» за проїзд, то це сотні тисяч гривень — щоденно, і десятки мільйонів — щомісячно.
Бути чи не бути — ось у чому питання
Громадський транспорт завжди був і є дотаційною сферою. Навіть в країнах Європи. Адже його задача — не приносити прибуток, а забезпечувати комфортне пересування містом. Однак чи може собі дозволити прифронтове місто додатково виділяти кошти на забезпечення безкоштовного проїзду? Питання із зірочкою. З одного боку, підтримка населення безкоштовно пересуватися звучить непогано. Тим паче в такі складні часи. Та з іншого боку — ціна питання у кілька десятків мільйонів, які могли б стати в нагоді в інших сферах, у довгостроковій перспективі можуть перетворитися на сотні у вигляді зношеного рухомого складу.
Вирішення такого питання потребує знаходження балансу між підтримкою населення та ефективністю. Головне, щоб у процесі все не скочувалося до популістичних лозунгів.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.