«Покатати круглого» та доторкнутися до Золотого м’яча: екскурсія новим крафтовим музеєм футболу Запоріжжя
Із вересня у Запоріжжі запрацював новий крафтовий музей, присвячений історії футболу. Прямо у стінах «Славутич-Арени» відвідувачі можуть пізнати тисячолітній шлях найвідомішого спорту у світі, дослідити, як у Запоріжжі розвивався футбол та навіть самим трохи «покатати круглого»*.
Ми вирішили теж зануритися в атмосферу футболу та запрошуємо й вас. Детальніше, у матеріалі
*Покатати круглого — сленговий вираз серед футболістів, який означає пограти з мʼячем.
Сергій Сидорчук, Тарас Степаненко, Сергій Кривцов — ці визначні імена українського футболу зустрічають відвідувачів музею. Одразу на вході розташована інсталяція із футболками найвідоміших футболістів Запорізького краю. Вона стилізована під роздягальню стадіону, аби одразу занурити в атмосферу.
Тут же розпочинається й розповідь екскурсовода Назара, який спочатку ставить групі питання про те, з якої країни до нас приїхав футбол. Одразу ж з натовпу відвідувачів лунають відповіді: «З Англії». Тоді лунає зустрічне питання від екскурсовода:
— А як ви думаєте, чи грали в футбол до цього?
— Так, козаки наші грали, — іронічно звучить у натовпі.
Назар розповідає, що перший прообраз сучасного футболу з’явився у Китаї ще тисячу років тому. Він був доволі схожий на сучасний, однак з певними особливостями: грали 6 на 6, а мʼячі були зроблені із пірʼя.
Наступна зала переносить нас уже до минулого саме запорізького футболу. Тут стоїть модель старого стадіону «Сталь» у мініатюрі, який звели ще у 1931 році. Назар розповідає, що будівництво тривало паралельно зі зведенням ДніпроГЕСу. Це робилося для того, щоб робітники могли відволіктися від рутинної праці на виробництві. Вже у 1937 році арену перейменували на Центральний стадіон «Металург». Після відновлення незалежності керівництво клубу шукало спонсорів для команди. Так, у 2006 році вдалося домовитися із місцевою пивоварнею «Славутич», на честь якої і носить назву вже сучасний стадіон.
Навпроти мініатюри можна детально роздивитися, як в різні часи виглядали афіші та квитки до матчів.
Кожен футболіст за свою карʼєру мріє виграти найпрестижніші трофеї світового футболу. Хоч ми й не футболісти, та теж маємо змогу хоч трохи доторкнутися до цих нагород у наступній залі — «Залі мрій». Хоч тут трофеї і не зовсім справжні, однак відчуття величі передано на сто відсотків.
Тут зібрані усі найбільші нагороди. Кубки Ліги чемпіонів та Чемпіонату світу, Золота бутса та рукавиця та найпрестижний трофей в карʼєрі кожного футболіста — Золотий мʼяч. Останній же в історії українського футболу вигравали аж 3 гравці — Олег Блохін, Ігор Беланов та Андрій Шевченко. Їхні ж футболки якраз висять навпроти трофею. Поряд із ними затесалася ще одна форма, але вже не українського гравця. У «Залі мрій» висить футболка із підписом Ліонеля Мессі — найтитулованішого гравця, який за всю карʼєру виграв усі можливі трофеї.
Протягом довгої історії спорту екіпірування постійно змінювалося та еволюціонувало. У наступній залі можна детально в цьому пересвідчитися. Тут зібрані форми та суддівське обладнання різних епох. Цікаво відображена історія розвитку мʼячів. Назар розповідає, що перші «круглі» були зроблені зі шлунків тварин. Тривалість життя таких мʼячів була коротка. Та з часом технології прогресували, і вже в наш час мʼячі робляться за спеціальними методами та мають змогу відстежувати швидкість та силу удару.
Навпроти ж стенду із мʼячами можна спостерігати етапи розвитку футбольної форми на прикладі запорізького «Металурга». На стіні позаду манекенів детально розказана еволюція футбольного екіпірування.
Звернувши направо від стенду із формами, натрапляємо на цілий куточок із фанатською атрибутикою запорізького «Металурга». Одразу на себе увагу привертає великий порваний барабан. Це автентичний інструмент, у який ультрас клубу били на одному з матчів «Металурга» проти одеського «Чорноморця»:
— Металург вигравав 1:0. Чорноморський фан, зрозуміло, був вже засмучений і трішки п’яний. Він побачив, як наш металургський фан барабанить: «Вперед, Металург!». Чорноморському фану це не сподобалося, тому що його команда програє, а інші радіють. Він вирішив вдарити нашого фана. Але він вирішив спочатку зіпсувати його барабан. Наш це зрозумів і спробував захистити барабан. Але, мабуть, чорноморський фан займався гімнастикою. І він у стрибку з двох ніг влітає в цей барабан, — розповідає Назар.
До речі, кричалки фанатів з того матчу можна самим послухати у навушниках.
Загалом, у музеї є чимало інтерактивних елементів. Тут можна не тільки послухати чанти* фанатів, а й пограти у настільний футбол, позмагатися із другом у вправності з мʼячем та навіть попрактикуватися в ударах по воротах самому.
*Чант — кричалка футбольних фанатів під час матчу.
Запоріжжя має багату футбольну історію. Чимало легенд українського футболу зробили свої перші кроки саме у нас. «Славутич-Арена» бачила чимало великих матчів та зірок світового футболу. Якщо ви теж хочете зануритися в цю атмосферу, то рекомендуємо і вам завітати до музею.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «СОДА» та не обовʼязково відображає офіційну позицію Міністерства закордонних справ Нідерландів або Уряду Нідерландів.