Речі з характером: як запоріжанка Карина Буряк дає нове життя старим речам

Речі з характером — так свої роботи характеризує 27-річна майстриня Карина Буряк. Дівчина самостійно навчилася шити й з великою цікавістю та азартом береться за апсайклінг (творче перетворення старих речей) та кастомізацію (створення унікального дизайну одягу за допомогою розпису, вишивки, декорування), даючи друге життя старим речам. Кожна річ — не має аналогів. Навіть при бажанні повторити не вийде

Все почалося у 2018 році. Тоді Карина попросила подругу, яка отримувала художню освіту, розписати її джинсову куртку. Незважаючи на те, що дівчина не мала такого досвіду роботи раніше, вона погодилася і розписала джинсовку. З тих пір ця куртка стала однією з улюблених речей Карини

Саме ця річ надихнула запоріжанку взятися за кастом — малювання на одязі. Майстриня згадує, що це було в 2020 році, під час пандемії Covid-19.

— Почалася епідемія коронавірусу, було сумно й не було роботи. Я сиділа вдома, і на той момент в мене була ця джинсовка, на яку я дивилась щоразу й думала, що потрібно щось гарне придумати. Спочатку малювала на ватмані кольоровими фломастерами та ручками. Я маю хист до малювання, але ніде не навчалася. А потім вирішила спробувати малювати на одязі. В спеціальному магазині придбала багато різної фарби для розпису одягу. Вона тоді ще за доступною ціною продавалася. А речі: частину взяла з шафи, а частину придбала в секонді. І почала експериментувати на джинсовках, кофтах. І весь час у мене була ця розписана подругою куртка, на яку я дивилась і надихалась, — згадує Карина.

Потім дівчина почала розповідати друзям про своє захоплення: кастомізація, апсайклінг, малюнки на одязі. Тоді про ці напрямки в Запоріжжі мало хто знав. Дівчина згадувала, що друзі почали до неї звертатися і просили розписувати джинсову куртку чи якось цікаво розфарбувати улюблену футболку. 

Паралельно Карина почала вести соціальні мережі, але не масштабувала свої проєкти — все йшло поволі. Вже після російського повномасштабного вторгнення в Україну дівчина вирішила не тільки розписувати одяг, а й переробляти його. 

— Потім почалася війна, і мені, як будь-якій творчій людині, потрібно було якось заспокоюватися, тож вирішила почати шити. На той момент у моєї бабусі була швейна машинка, на якій я почала створювати шопери і малювати на них. Справа потроху пішла. Та й скіли (навички — прим. авт.) в мене вже підросли. Тоді я почала розуміти, що хочу цим займатися й масштабуватися, шукати варіанти реалізації. Почала дуже активно займатися соцмережами, але, як більшість творчих людей, отримала вигорання. У мене просто опустилися руки. Я сиділа в купі речей на своєму гарному балконі, який обладнала, щоб творити, й плакала. Плакала, бо намагалася зібратися докупи, але в мене максимально опустилися руки і все, — згадує дівчина.

Карина каже, що такий стан в неї був близько року. Вона щось створювала, але швидше автоматично, ніж через натхнення. Але один випадок все змінив. Тоді вона гуляла Києвом зі своєю подругою, що приїхала з Німеччини. Саме вона вмовила Карину взяти себе в руки, мотивуючи це тим, що в неї гарна ідея та красиві роботи. А потім подруги зайшли в один зі столичних магазинів і побачили, що там майстри можуть надавати свої роботи на продаж. Подруга порадила дівчині й свої роботи тут розмістити. 

Карина дізналася у співробітниці магазину контакти власниці, домовилася з нею, й от уже два роки майстриня співпрацює з київським магазином BUDU vintage, де й зараз можна приміряти речі від неї.

Майстриня каже, що після повернення до Запоріжжя вона потроху почала приходити до тями, створювати нове та розвивати свій бренд — saven.brand. Спочатку ідея назви бренду виникла з дівочого прізвища Карини – Савенкова. Втім, наразі дівчина зробила апгрейд, щоб не пояснювати передісторію, і бере за основу назви бренду англійське слово save, яке символічно означає «зберегти».

— Це більш доречно, адже ми не просто переробляємо речі — ми зберігаємо їх та даємо їм друге життя, — каже майстриня. — Головна ідея бренду — саме переробка. Я хочу донести до людей, що можна врятувати, можна подарувати друге життя своїм забутим у шафі речам, які стали звичайними та неактуальними, — зазначає Карина.

Дівчина розповідає, що ніде не вчилася шити, а за освітою – перукар. Втім, з самого дитинства бачила, як її мама шила різні речі. Вже у дорослому віці вона взяла машинку й методом спроб і невдач вчилася. 

Спочатку майстриня переробляла переважно худі та штани. Інколи створювала невеличкі сумки, але не зосереджувалася на цьому, бо і так є багато цікавих брендів. Тож займалася саме переробкою речей. А зараз має чимало нових ідей для створення речей з характером.

— Характер моїх речей — вони говорять самі за себе. Вони не безликі, не звичайні. Я намагаюся створювати речі, які подарують людині впевненість. Тішуся, коли створена мною річ стає найулюбленішою у гардеробі клієнта і він по-різному її стилізує.

Майстриня хоче взятися за більш складні роботи й переробляти бомбери та працювати з пуховиками. Переконана, що цікаві речі можна створити не лише з футболок, шортів, штанів, а й з теплого одягу. Жодних табу в роботі дівчина не має. Хоча зізнається, що поки не готова братися за створення речей з нуля, бо це затратно по часу й матеріалах.

— Але я не можу сказати, що це 100% табу. Я зараз хочу виходити із зони комфорту і пробувати шити все, що я раніше взагалі не робила, а там вийде чи ні — подивимося. До мене можна звернутися з будь-яким запитом, і якусь альтернативу я обов’язково знайду, — зізнається дівчина.

Карина зазначає, що найскладніше в її роботі — правильно зрозуміти й створити те, що хоче клієнт. Не всі замовники можуть детально і чітко прописати свій запит — в цьому й полягає складність. Саме тому, коли до Карини звертаються люди, вона намагається якомога детальніше створювати референс, щоб клієнт розумів, що отримає. Власниця бренду також додає, що якщо відразу розуміє, що не зможе втілити запит клієнта в життя, то одразу говорить про це й пропонує звернутися до іншого майстра чи варіанти, які сама може втілити.

— Людина пише, що хоче зробити: оновити худі, додати яскравості або нових вставок, вшити чи збільшити. Виходячи із запиту, підбираю варіанти того, що можемо зробити. Якщо худі маленьке, то можемо його скомбінувати з іншим худі чи сорочкою. Якщо оновити — щось намалювати, додати ланцюгів, люверсів. Я намагаюся максимально точно зрозуміти запит і, відштовхуючись від цього, створюю декілька референсів, щоб замовник зміг обрати. Весь процес роботи також намагаюся показувати клієнту, — говорить власниця бренду. — Я  створюю річ, яка буде єдиною, і навіть при бажанні не зможу її повторити. Для мене дуже важливо, щоб люди одягали створену мною річ й казали: «Вау! Оце я буду носити 100%».

Ідеї для нових речей приходять по-різному. Інколи на нові ескізи надихають роботи на Pinterest. А бувають випадки, коли Карина промальовує референс, починає в офісі створювати річ і розуміє — щось не те. Тоді починається імпровізація. Але такі творчі пориви Карина не допускає при створенні речей на замовлення.

— Одна з найскладніших робіт мене чекає — пошиття тренча зі старих джинсів. Це вже інший рівень. Я такого ще не робила і, напевно, це буде для мене трохи складно, бо по суті потрібно буде шити з нуля. Але я знайшла вихід — в секонд-хенді відшукала потрібного крою тренч, розпорола його на лекала й з джинсів, що мені надіслала дівчина, буду створювати річ й імпровізувати», — каже власниця бренду.

Створений майстринею одяг у догляді невибагливий. Його розписують спеціальними фарбами, які при пранні не змиються й не почнуть линяти. Головне — не прати речі при високій температурі. Декоративні елементи (ланцюжки, булавки тощо) можна зняти, щоб випрати річ. До того ж, до кожної речі Карина додає лист з інформацією про те, як доглядати за нею. 

Перед продажем та відправкою речі майстриня проводить краш-тест: завжди їх пере, прасує, щоб не було жодних конфузів потім. В деяких роботах є елементи, які потребують трішки більшого догляду. Карина додає, що якщо з річчю щось станеться, то з нею завжди можна зв’язатися, щоб виправити все.   

Нещодавно у майстерні з’явився новий помічник — 3D-принтер. На ньому створюють брелоки з назвою бренду, які розміщують на одязі замість бірок.

— Всі роблять бірочки з назвою бренду, а в мене — 3D-брелоки, — каже Карина. — Наразі я десь на 20% використовую 3D-принтер. Інколи прошу чоловіка надрукувати мені якісь незвичні декоративні елементи для одягу. Але маю цікаві ідеї, які б хотіла надрукувати на цьому принтері й додавати їх до одягу.

Пошук речей, створення референсів, спілкування з клієнтами, переробка одягу, ведення соціальних мереж — все це Карина робить сама й зізнається, що це дуже важко. Через брак часу складно втілювати всі ідеї, що виникають.

— У мене є дівчинка, яка допомагає. Вона мешкає в Дніпрі й займається переважно кастомом, а я — апсайклінг. На ній зараз малювання, а на мені вся інша доля мого бренду. Тому дуже складно, але намагаюся не опускати руки; хочеться жити і творити. Всі зараз виїжджають із Запоріжжя, а ми вдома розвиваємо власний бренд. Так, страшно. Особливо за дитину, але ми залишаємося вдома», — додає власниця бренду.

У липні цього року поруч з будинком, де мешкає родина Карини, росіяни завдали авіаудару. В момент атаки дівчини не було вдома. Про удар повідомив чоловік телефоном. Вибуховою хвилею в під’їзді вибило скло, й прибираючи уламки, Карина порізала ногу. Дівчина зізнається, що в такі моменти стає дуже страшно і не стільки за себе, як за родину. Попри все, майстриня продовжила працювати і не відмовлятися від мрії.

За останній рік дівчина орендувала приміщення. Власними силами зробила ремонт і планує в подальшому відкрити шоу-рум, щоб кожен міг прийти, побачити та приміряти речі.

— Я зараз кайфую від того, що роблю. Я дуже хочу донести людям саме ідею бренду, що не просто ми робимо речі — ми даємо їм друге життя. Я дуже люблю працювати з одягом, який мені надсилають люди. Мені подобається знаходити в секонд-хенді речі, які ніхто не бере, бо вони не стильні, не цікаві, та створювати з них щось незвичайне й круте. Хочу донести до людей, що речі можна врятувати, і це необов’язково буде коштувати мільйони грошей», — додає майстриня.

В планах Карини Буряк активно вести сторінки в соціальних мережах, щоб розвивати свій saven.brand. Створювати цікаві й унікальні речі з характером, які люди будуть носити із задоволенням.

Авторка матеріалу – Яна ПЕТРОВА
Фото з архіву Карини БУРЯК

Матеріал створений завдяки підтримці спільноти SODA. Дякуємо, що ви з нами. Адже саме ваша підтримка допомагає нам розвиватися й продовжувати працювати для Запоріжжя. Долучитися до спільноти можна за посиланням.